Page 11 - 6102
P. 11
МЕТОДОЛОГІЯ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
Офіційна наука спирається на попередні надбання і водночас вимагає
від дослідників нових оригінальних рішень найгостріших (актуальних)
проблем сучасності. Лише глибоке усвідомлення особистістю значення
напрацювань попередніх поколінь дає розуміння того, що є поступовість і
системність, а не розірваність наукового процесу та знань. Вітчизняні
науковці у більшості випадків коментують західні теорії або частково
повторюють радянські. Та й це не дивно. Як розглядати дослідницький
матеріал без попередніх надбань і створити нову «істинну теорію», яка б
докорінно відрізнялася від попередніх?
Друга половина ХХ ст. позначена апогеєм масштабного протиборства –
«холодною війною» двох різних світів (Західної Європи і СРСР). Україна
перебувала у «центрі» цього геополітичного протистояння. В умовах
незалежності України та глобалізації світу загалом переосмислення досвіду
цілих поколінь, збереження національної пам’яті має стати ключовим
аспектом в науці. Видано низку робіт, присвячених переосмисленню місця
національної історії за інформаційної доби та визначення її зв’язку з
пам’яттю суспільства та індивідів. Глобалізація знаменує «різке підвищення»
інтересу до транснаціональної пам’яті, яка виходить за межі окремих націй та
культур. Основними факторами, що викликали її появу, вважають вплив
науково-технічного прогресу на свідомість людства і так зване «прискорення
історії» через надлишок інформації, що походить із різноманітних джерел.
Науковці Європи й України працюють над одним із актуальних питань
– інформаційними війнами. Активна робота ведеться у контексті діяльності
державних інституцій, міжнародних організацій та їх безпеки на основі
аналізу політологічного фактажу. Якщо в СРСР апарат цензури і пропаганди
у царині минулого визначав, що має бути увічненим, а що – забутим, то за
нових історичних обставин, ці функції намагаються виконувати різноманітні
іноземні структури, часто прикриваючись благодійністю, культурно-
мистецькими товариствами, релігійними об’єднаннями. Держава покликана
охороняти свою територію і громадян та протидіяти чужій інформаційній
експансії незалежно від її форм.
Використання методологічних засад, що базуються на загально-
наукових принципах об’єктивності, системного аналізу, комплексного
підходу створили нові умови в наукових дослідженнях. З проголошенням
незалежності України почався процес переосмислення як історичного
минулого, так і сучасних подій на засадах новітніх методологічних надбань.
Сьогодні ще ціла низка суспільних проблем залишається практично
недослідженими, а деякі ще не були порушені взагалі. Праці, присвячені
окремим суспільно-політичним процесам, розглядають ту чи іншу
проблематику без зв’язку з загальнокультурним поступом. Цивілізаційна
модель суспільного пізнання має важливе науково-практичне значення для
подолання світоглядної кризи і зіткнень різного трактування національної
пам’яті, запобігання помилок у ході реформування суспільства, зокрема