Page 11 - 6102
P. 11

МЕТОДОЛОГІЯ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

                         Офіційна наука спирається на попередні надбання і водночас вимагає
                  від  дослідників  нових  оригінальних  рішень  найгостріших  (актуальних)
                  проблем  сучасності.  Лише  глибоке  усвідомлення  особистістю  значення
                  напрацювань  попередніх  поколінь  дає  розуміння  того,  що  є  поступовість  і
                  системність,  а  не  розірваність  наукового  процесу  та  знань.  Вітчизняні
                  науковці  у  більшості  випадків  коментують  західні  теорії  або  частково
                  повторюють  радянські.  Та  й  це  не  дивно.  Як  розглядати  дослідницький
                  матеріал  без  попередніх  надбань  і  створити  нову  «істинну  теорію»,  яка  б
                  докорінно відрізнялася від попередніх?
                         Друга половина ХХ ст. позначена апогеєм масштабного протиборства –
                  «холодною  війною»  двох  різних  світів  (Західної  Європи  і  СРСР).  Україна
                  перебувала  у  «центрі»  цього  геополітичного  протистояння.  В  умовах
                  незалежності України та глобалізації світу загалом переосмислення досвіду
                  цілих  поколінь,  збереження  національної  пам’яті  має  стати  ключовим
                  аспектом  в  науці.  Видано  низку  робіт,  присвячених  переосмисленню  місця
                  національної  історії  за  інформаційної  доби  та  визначення  її  зв’язку  з
                  пам’яттю суспільства та індивідів. Глобалізація знаменує «різке підвищення»
                  інтересу до транснаціональної пам’яті, яка виходить за межі окремих націй та
                  культур.  Основними  факторами,  що  викликали  її  появу,  вважають  вплив
                  науково-технічного прогресу на свідомість людства і так зване «прискорення
                  історії» через надлишок інформації, що походить із різноманітних джерел.
                         Науковці Європи й України працюють над одним із актуальних питань
                  – інформаційними війнами. Активна робота ведеться у контексті діяльності
                  державних  інституцій,  міжнародних  організацій  та  їх  безпеки  на  основі
                  аналізу політологічного фактажу. Якщо в СРСР апарат цензури і пропаганди
                  у царині минулого визначав, що має бути увічненим, а що – забутим, то за
                  нових історичних обставин, ці функції намагаються виконувати різноманітні
                  іноземні  структури,  часто  прикриваючись  благодійністю,  культурно-
                  мистецькими  товариствами,  релігійними  об’єднаннями.  Держава  покликана
                  охороняти  свою  територію  і  громадян  та  протидіяти  чужій  інформаційній
                  експансії незалежно від її форм.
                         Використання  методологічних  засад,  що  базуються  на  загально-
                  наукових  принципах  об’єктивності,  системного  аналізу,  комплексного
                  підходу  створили  нові  умови  в  наукових  дослідженнях.  З  проголошенням
                  незалежності  України  почався  процес  переосмислення  як  історичного
                  минулого, так і сучасних подій на засадах новітніх методологічних надбань.
                  Сьогодні  ще  ціла  низка  суспільних  проблем  залишається  практично
                  недослідженими,  а  деякі  ще  не  були  порушені  взагалі.  Праці,  присвячені
                  окремим  суспільно-політичним  процесам,  розглядають  ту  чи  іншу
                  проблематику  без  зв’язку  з  загальнокультурним  поступом.  Цивілізаційна
                  модель  суспільного  пізнання  має  важливе  науково-практичне  значення  для
                  подолання  світоглядної  кризи  і  зіткнень  різного  трактування  національної
                  пам’яті,  запобігання  помилок  у  ході  реформування  суспільства,  зокрема
   6   7   8   9   10   11   12   13   14   15   16