Page 16 - 6102

ТЕХНІЧНЕ ОФОРМЛЕННЯ

Орієнтовний обсяг курсової роботи – 35 сторінок (основний текст).
Відступи: ліворуч – 25 мм, зверху, знизу – 20 мм, праворуч – 10 мм. Сторінки
нумерують, починаючи з 3 сторінки. Номери ставляться у правому
верхньому куті сторінки. Роботу друкують за допомогою принтера на
аркушах формату А4 з використанням шрифтів розміру 14 (міжрядковий
інтервал – 1,5).
Заголовки структурних частин друкують великими літерами: ЗМІСТ,
ВСТУП, РОЗДІЛ, ВИСНОВКИ, СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТРИ ТА
ДЖЕРЕЛ, ДОДАТКИ. Заголовки підрозділів друкують малими літерами
(крім першої великої) з абзацного відступу. Крапки в кінці заголовків не
ставляться. Відстань між заголовком та текстом – 1 рядок. Кожну структурну
частину починають із нової сторінки. Кожен додаток починається з нової
сторінки.
Цитування та посилання на використану літературу та джерела.
Науковий етикет вимагає точно відтворювати цитований текст, бо найменше
скорочення наведеного витягу може спотворити зміст, закладений автором.
Загальні вимоги до цитування:
1. Текст цитати починають і закінчують лапками, наводячи його в тій
граматичній формі, що й у джерелі (зі збереженням особливостей
авторського написання). Лапки у тексті роботи мають бути уніфіковані
(однакові – «…….»), як і апострофи – ’.
2. Цитування повинно бути повним, без довільного скорочення
авторського тексту і перекручувань думок автора. Пропускання слів, речень,
абзаців під час цитування допускається без перекручення авторського тексту.
На місці пропущення слів ставлять три крапки. Якщо перед випущеним
текстом або за ним стояв розділовий знак, то його не зберігають.
3. Під час непрямого цитування, що дає значну економію тексту, слід
бути максимально точним у викладенні думок автора, коректним щодо
оцінювання його результатів, робити відповідні посилання на джерело.
4. Цитування не повинно бути ані надмірним, ані недостатнім, бо в
обох випадках знижується рівень наукової праці. Надмірне цитування
створює враження компілятивності праці, а недостатнє – знижує наукову
цінність викладеного матеріалу.
5. Якщо треба виявити ставлення автора праці до деяких слів або думок
з цитованого тексту, не порушуючи його цілісності, то після них у круглих
дужках ставлять знак оклику або знак запитання.
6. Якщо автор роботи, наводячи цитату, виділяє в ній деякі слова, то
роблять спеціальне застереження. Після тексту, який пояснює виокремлення,
ставлять крапку, потім – тире і вказують ініціали автора курсової роботи.
Варіантами таких застережень є: (курсив наш. – О. М.), (підкреслено нами. –
О. М.), (розбивка наша. – О. М.).