Page 13 - 6101

вого циклу. Одночасно треба зауважити, що геодезична мережа будівельного майданчика (ГБМ)
розвивається на території будівництва для вирішення проблем її планування і забудови, інженер-
ної підготовки, будівництва підземних інженерних мереж, доріг та під’їздів, вертикального
планування рельєфу тощо.
Очевидно, що таку ж функцію, згідно зі своєю назвою, має виконувати ЗГРМ, забезпечуючи роз-
мічування і закріплення головних ( основних) осей поза зоною даного будинку чи споруди, при зве-
денні фундаментів тощо. І тільки внутрішня геодезична розмічувальна мережа (ВГРМ) призначаєть-
ся для виконання розмічувальних робіт безпосередньо на вихідному і робочих ярусах споруди, конт-
ролю установки будівельних конструкцій (колон, панелей), визначення їх деформацій і т. п.
Як бачимо, перші дві мережі на противагу третій не мають чітко окреслених завдань і виклика-
ють сумнів щодо необхідності їх побудови на одній території, оскільки пункти ГБМ можна викорис-
тати для розмічування, а точніше розташування будинку чи споруди на території будівництва та
винесення їх головних чи основних осей в натуру з передачею їх підряднику, як це передбачено за-
конодавством, включаючи й задачі моніторингу споруд. І в цьому процесі не діє економічний фак-
тор, оскільки йдеться про використання однотипної техніки. Тому,очевидно, що нормативна база
побудови ЗГМ потребує ґрунтовного перегляду із врахуванням особливостей виконання геодезич-
них робіт для реалізації проектів генплану забудови.
Питання організації моніторингових спостережень доцільно винести в окрему статтю
нормативного документа, відобразивши специфіку надійного закладання пунктів ЗГМ – не менш, ніж
трьох фундаментальних або глибинних знаків – на території майданчика або поза ним, що вже
відображено у ДБН.
Тому під час виконання завдання (ППГР) доцільно розробляти два типи мереж: ЗГМ для
будівельного майданчика і ВГМ – для основного об’єкта будівництва. Тільки моніторингова мережа
може належати до третього типу, оскільки її точність здебільшого перевищує точність будівельних
геодезичних мереж.
Конструкції ЗГМ – загальновідомі (полігонометрія, тріагулатерація, рідко геодезична бу-
дівельна сітка), але їх форма часто визначається топографічними умовами місцевості, забудовою,
рослинністю, гідронімами. Особливості їх проектування і наближеного розрахунку точності описані
в геодезичній літературі. Розрахунки точності мереж полігонометрії, тріангулатерації та інших
лінійно-кутових побудов ведуть на ПК з використанням відомих програмних продуктів Топоград,
Інвентград, Credo, Geolab та ін. Тому кожен студент має скласти проект таких мереж і розрахувати їх
точність на ПК, визначивши похибки координат, положення пунктів, дирекційного кута ліній та їх
довжини.

1.6. Побудова ВГМ будівель та споруд

Форма і конструкції ВГМ визначаються конфігурацією будівлі, умовами безпечного і зручно-
го розташування пунктів, наявності видимості між ними, можливості тривалого виконання на них
лінійних та кутових вимірювань, зменшення впливу рефракційних спотворень, вібрації, виконання
зварювальних робіт, розміщення кранів та інших механізмів, будівельних матеріалів, забезпечення
видимості на орієнтирні пункти і знаки місцевості, які можуть виконувати допоміжну функцію орієн-
тування приладів у розмічувальних роботах на ярусах.
Для згущення пунктів ВГМ переважно використовують відомі способи: полярних і
прямокутних координат, створно-лінійний, рідко лінійної засічки, які ґрунтовно описано в
інженерно-геодезичній літературі і не потребують спеціального розгляду. Єдина вимога до
використання цих способів полягає в тому, щоби прийняти техніко-економічне рішення щодо
врахування умов реалізації обраного способу та розрахунку можливого прояву його похибки m в
4
найслабшому місці споруди. Беручи до уваги, що похибка m побудови базової фігури ВГМ входить
1
складовою частиною в положення основи колон або панелей, які при монтажі встановлюють одна на
одну, то похибка положення точок розмічувальної осі на будь-якому поверсі (ярусі) буде
максимальною

2
2
m  m  m  m 2 . (1.12)
0 2 3 4
13