Page 93 - 61

ром). Фотографія Марса показує, що на поверхні цієї планети
існують вулкани і кальдери, які перевищують за розмірами
земні.
Вважають, що внутрішня будова земних планет схожа,
але Марсу важко приписати залізне ядро з радіусом, який би
відповідав середній густині, отриманій за спостережними да-
3 3
ними, при густині силікатної мантії 3,310 кг/м . Маса Марса
надійно визначена за рухом його супутників. Момент інерції
Марса також вирахували в припущенні, наближеному до гід-
ростатичної рівноваги, як це зроблено для Землі. При цьому
було знайдено, що момент інерції Марса значно краще відпо-
відає однорідному розподіленню густини, ніж момент інерції
Землі. При існуючій неточності в виміряному значенні радіуса
Марса можна стверджувати, що його ядро включає в себе не
більше 10% всієї маси планети, або, можливо, має значно ме-
нші розміри. Крім того, мантія Марса повинна мати значно бі-
льшу густину, ніж мантія Землі.
За теорією Рингвуда [2], речовина планет земної групи
перебуває на різних стадіях окислення, причому на Марсі
практично все залізо залишилось в окисленому стані і тому не
відокремилось від силікатів. За Рингвудом, повне відношення
Fe Si для Марса приблизно таке ж, як і для Землі, причому
3
3
залізо утримується в окислах з густиною 5,210 кг/м . При
3
добавці окислів заліза до силікатів, для яких густина 3,310
3
кг/м , густина силікатів при нульовому тиску становитиме
3 3
3,710 кг/м . При такій величині густини для отримання спо-
стережної середньої густини Марса достатньо припустити іс-
нування ядра малих розмірів. При великому вмісті окислів за-
ліза в мантії Марса не дивно, що поверхня “червоної планети”
має рудуватий відтінок. Рингвуд вважає, що Венера також
більш окислена, ніж Земля, але відміна від Землі менша, ніж у
випадку Марса.
Юпітер – планета, середня відстань від Сонця 5,2 а.о.
(778,3 млн. км), період повертання 11,9 р., період обертання

528