Page 479 - 61

ри, і вони існують в природі. Це чотири заряди: два електрич-
них і два магнітних.
Але відомі електричні заряди – електрон і позитрон – в
парі нестійкі і анігілюють – тобто самознищуються. А магніт-
ні заряди, так звані монополі, взагалі ненайдені. Здавалося, що
міркування нової теорії зайшли в тупик. Виручила гіпотеза
про просторовий розподіл між речовиною і енергією. Експе-
риментально не виявлено вододіючої масою речовини розмі-
-15
ром менше класичного радіуса електрона, тобто 10 м. А
розрахунки показують, що елементарний квант простору по-
винен мати ще менші розміри, які визначаються планковою
-35
довжиною, тобто 10 м. При таких розмірах заряди стають
безмасовими.
Виходить, що простір ніби зітканий з сколлапсованих
чотирьох зарядів, що утворюють структуру кванта в просторі
статичного гравітона (рис. 9.2).

Рисунок 9.2 – Схема гравітона (а) і його електричне і
магнітне поля (б)

В такому випадку простір має електромагнітну електри-
чно нейтральну природу. При цьому він володіє властивостя-
ми з префіксом “над”. Надпрозорість, надпружність і наденер-
гетичність, а самі статичні гравітони дуже стійкі і не розпада-
ються, оскільки магнітних монополів не винайдено. Наявність
ж вільних електронів і позитронів визначає деяку електричну
асиметрію простору.
Якщо простір має електромагнітну основу, то він пови-
нен взаємодіяти з електромагнетизмом, а саме, із простою об-
моткою зі струмом. Була встановлена лінійна залежність між

522