Page 484 - 61
P. 484

теоритну теорію обгрунтував німець Майер – автор добре ві-
                            домого закону збереження енергії (до відома – лікар за спеціа-
                            льністю). Потім відомі фізики Гельмгольц і Томсон в кінці 19-
                            го  століття  запропонували  свою  теорію,  пов’язуючи  енергію
                            Сонця з його сильним гравітаційним стисненням, розглядаю-
                            чи  чисто  термодинамічні  процеси.  Ця  теорія  цікава  тим,  що
                            вона добре вписується в принцип просторової трансформації
                            енергії, тільки замість термодинаміки – працює процес транс-
                            мутації частинок.  Пізніше з відкриттям радіоактивності і ця
                            гіпотеза  застосовувалась  щодо  Сонця,  але  виявилась  недійс-
                            ною.  І,  нарешті,  розвиток  теорії  термоядерного  синтезу,
                            пов’язаного з перетворенням водню в гелій, дає змогу обгрун-
                            тувати термоядерну природу енергетики Сонця.
                                  Але  термоядерна  гіпотеза  дає  збої.  Справа  в  тому,  що
                            процес  термоядерного  синтезу  супроводжується  виділенням
                            такої частинки, як нейтрино. Властивості цієї частинки уніка-
                            льні. Вона володіє надпроникаючою здатністю і вільно прони-
                            зує  будь-яку  речовину  подібно  квантовому  середовищу.  Та
                            чому ця частинка займає ключове положення в обгрунтуванні
                            енергетики Сонця? Справа в тому, що для того, щоб здійснити
                            термоядерний синтез, необхідна температура понад десять мі-
                            льйонів градусів, а температура Сонця на поверхні становить
                            всього 6500С. Температуру в середині Сонця ніхто не вимі-
                            рював. Але вчені припустили, що всередині Сонця температу-
                            ра досягає температур, достатніх для здійснення термоядерно-
                            го  синтезу.  Електромагнітні  кванти  випромінювання  неспро-
                            можні пробити товщу Сонця і вийти на її поверхню, а от ней-
                            трино  робить  це  дуже  легко,  вилітаючи  і  досягаючи  Землі.
                            Але на Землі впродовж багатьох років сонячні нейтрино вза-
                            галі зареєстровані не були, а знайдені все ж в останній час за
                            кількістю виявились значно меншими, ніж повинно було б бу-
                            ти. Це ставить під сумнів термоядерну гіпотезу.
                                  Звичайно,  анігіляційна  теорія  енергетики  Сонця  більш
                            приваблива порівняно з термоядерною. Вона має менше про-
                            тиріч і надалі її обгрунтування буде безперечним.
                                  Анігіляційна  теорія  вказує  на  практично  необмежене
                            джерело  енергії  у  вигляді  квантованого простору.  Внаслідок
                            сильного гравітаційного стиснення, вихрових процесів в Сон-
                            ці та дії циклічних магнітних полів проходить змінна дефор-
                            мація  простору,  реалізуючи  принцип  просторової  трансфор-


                                                           527
   479   480   481   482   483   484   485   486   487   488   489