Page 302 - 61
P. 302

предмети в перетині часто мають не еліпс, а інші, нерідко не-
                            правильні, геометричні форми, то нами була проведена серія
                            експериментів  на  тілах  –  ФГМ,  які  мають  в  перетині  коло,
                            квадрат, прямокутник [4, 6].
                                  Припустимо, на поверхні Землі з питомим електричним
                            опором    розташоване точкове джерело постійного струму  A
                            (рис. 5.5).
















                                       1 – струмові ліній;  2 – еквіпотенціальні лінії
                                          Рисунок 5.5 – Поле точкового джерела

                                  В однорідному середовищі струм  I  з точкового джерела
                            стікає рівномірно у всі боки. Еквіпотенціальні поверхні, тобто
                            поверхні, на яких електричний потенціал U  буде сталим, по-
                            винні бути перпендикулярні струмовим лініям, а значить мати
                            вигляд півсфер з центром в точці  A . Різниця потенціалів  U
                            між двома точками  M  і  N  або між еквіпотенціальними пове-
                            рхнями з радіусами  r  і  r , які проходять повз ці дві точки,
                                                   M
                                                        N
                            може бути визначена за формулою
                                                                 
                                                       U      I   ,              (5.4)
                                                                 S
                            де  I   –  весь  струм,  який  проходить  через  вказані  півсфери.
                            Довжина “провідника” дорівнює відстані між сусідніми екві-
                            потенціальними поверхнями (        r   r ), а поперечний пе-
                                                                  N
                                                                       M
                            реріз – поверхні півсфери з радіусом r  (S   2 r  2  ).
                                                                              2
                                  При великих r ,  r  і  r  порівняно з     r   r N  r   M
                                                 M
                                                     N
                                                           533
   297   298   299   300   301   302   303   304   305   306   307