Page 257 - 61

Для симетричного одновалентного електроліта (напри-
клад, NaCl, KCl, LiCl) величина  лінійно зменшується із зро-
станням C , а при підстановці в (4.1) відповідних значень
0
сталих величин визначається рівнянням
3, 06 10  8
  , (4.3)
C 0
тобто  не залежить ні від поверхневого заряду  , ні від по-
0
тенціалу ( або  ), а при сталій температурі є лише функ-
x
0
цією концентрації C електроліту і заряду іонів z . Розрахун-
0
ки за рівняннями (4.1- 4.3) показують, що в розбавлених роз-
чинах дифузний шар простягається на відстань порядку тисяч
нанометрів від поверхні частинок. У випадку концентрованих
розчинів іони дифузного шару переходять в адсорбційний
шар, при цьому товщина дифузного шару падає до нуля і зна-
чення  наближаються до значень  сталих для даної по-
0
1
верхні. В такому стані, коли ПЕШ є плоским конденсатором, в
якому потенціал падає лінійно, до системи застосовується те-
орія ПЕШ Гельмгольца, а величина поверхневого заряду час-
тинок грунту    може бути розрахована за формулою
0
1
   0  / 4 d ,
0
де d – товщина адсорбційного шару.
Потенціали  і  є важливими характеристиками
0
2
ПЕШ в дисперсних грунтах, але їх величина не може бути ви-
міряна експериментально. Інформацію про величину  мо-
2
жна отримати лише шляхом вимірювань іншої, близької до
неї, величини електрокінетичного або  -потенціалу, який ви-
значається як потенціал площини сковзання фаз (лінія ВВ на
рис. 4.7) при їх відносному переміщенні, викликаному накла-
данням зовнішнього електричного поля. Точне положення
площини сковзання ВВ невідомо, але воно не співпадає з ме-
жею адсорбційного і дифузного шарів (лінія АА на рис. 4.7) і
лише у випадку сильно розбавлених електролітів вважають,
що   – дзета потенціал.

2

550