Page 260 - 61
P. 260
було підтверджено дослідженнями інших вчених. Тоді ж вда-
лося доказати, що додатні аероіони “транспортують” азот і ву-
глекислий газ. Ці результати виявились дуже важливими для
оцінки тої ролі, яку відіграють аероіони та їх носії в житті ро-
слинного світу.
Природна вода в чистому вигляді ніколи не зустрічаєть-
ся, оскільки в ній завжди розчинені ті або інші речовини. Еле-
ктричний струм (рух електричних зарядів) через розчин також
зумовлюється іонним типом провідності. Тут зарядоносіями
виступають гідроіони.
Переміщення гідроіонів супроводжується зміною влас-
тивостей самої речовини. Наллємо в мензурку розчин звичай-
ної повареної солі (NaCl) і, імітуючи атмосферні “насоси”,
введемо в нього електроди, причому верхній під’єднаємо до
додатного полюса джерела живлення, а нижній до від’ємного.
Під дією електричної напруги через розчин пройде струм, зу-
мовлений рухом важких заряджених частинок – гідроіонів.
Поява гідроіонів вже сама по собі передбачає можли-
вість хімічного розкладання розчину на два основних елемен-
ти – натрій і хлор. Атом натрію, що загубив електрон, стає до-
датно зарядженим гідроіоном, що рухається до нижнього
(від’ємного) електрода, а атом хлору, який приєднав електрон,
стає від’ємним гідроіоном і рухається до верхнього (додатно-
го) електрода.
Отже, створення та рух протилежно заряджених гідроіо-
нів зумовлені електричною напругою, що подається на елект-
роди (це явище називається електролітичною дисоціацією).
Досягнувши електродів, гідроіони “забирають” або “віддають”
електрони, утворюючи відповідно атоми хлору та натрію.
Подібні процеси хімічного розкладання при проходжен-
ні електричного струму (електроліз) спостерігаються і в роз-
чинах інших речовин, молекули яких також розпадаються на
протилежно заряджені іони. Електричний струм викликає пе-
реміщення речовини в розчині і зміну його хімічних власти-
востей.
Гідроіони утримуються у всіх тканинах і рідинах рослин-
них організмів. Впливаючи електричною напругою, ми можемо
деяким чином подіяти на розвиток рослин. Встановлено, що
внутрішні процеси обміну речовин порівняно з зовнішніми еле-
ктричними впливами відіграють більш важливу роль. І все ж та-
553