Page 259 - 61

3+
Th та ін.) легко понижують  -потенціал до нуля і навіть мо-
жуть змінити його знак.
З наявністю ПЕШ на поверхні дисперсних частинок і
можливістю зміщення іонів дифузного шару в грунтах пов’я-
зані електрокінетичні явища: електроосмос – перенос рідини
під дією постійного зовнішнього електричного поля; електро-
форез – переміщення частинок грунту в електричному полі;
виникнення потенціалу течії (протікання) по ходу фільтрації
через грунт води або розбавленого розчину (явище, зворотне
електроосмосу); виникнення потенціалу осідання (ефект Дор-
на) між різними рівнями в стовбурі рідини при осіданні в ній
дисперсних частинок (явище, зворотне електрофорезу). Всі ці
явища мають важливе значення в дисперсних, особливо в гли-
нистих грунтах, і на їх основі розроблені різні способи вив-
чення параметрів ПЕШ, а саме,  -потенціалу.
Взаємозв’язок всіх відомих електрокінетичних явищ
легко виводиться на основі термодинаміки незворотних про-
цесів за допомогою співвідношень взаємності Л.Онзагера для
кінетичних коефіцієнтів, відповідних тому або іншому елект-
рокінетичному явищу.
Найбільш міцні електростатичні взаємодії зумовлені
іонно-електростатичними силами, що виникають внаслідок
електростатичного притягання від’ємно заряджених частинок
катіонами, що знаходяться між ними.
Переносником зарядів від іоносфери до поверхні Землі є
додатні аероіони. Від’ємні навпаки, піднімаються від землі до
додатно зарядженої іоносфери, захоплюючи на шляху дрібно-
дисперсний пил, а також частинки, що випаровуються з водя-
ної поверхні, які потім активно беруть участь в утворенні
хмар. Таким чином, від’ємні аероіони тягнуться “до неба”, а
додатні – до Землі. Коло самої поверхні вони зустрічаються з
молекулами вуглекислого газу, який, як відомо, важчий за по-
вітря і тому накопичується в колоземному шарі, безпосеред-
ньо в зоні, зайнятій рослинами. “Збагачений” додатно заря-
дженими аероіонами вуглекислий газ проникає в листостебе-
льну масу і помітно впливає на розвиток рослин.
Ще в 1922 р. засновник вчення про біологічну роль аеро-
іонів О.Л.Чижевський уявляв, що в якості носія від’ємних
електричних повітряних зарядів виступає кисень. Пізніше це

552