Page 262 - 61
P. 262

Результати  були  вражаючими:  зі  зростанням  потенціалу  на
                            від’ємному електроді рослини вживали все більше вуглекис-
                            лого газу, а значить, підвищувалася інтенсивність фотосинте-
                            зу. На другій серії  дослідів коло рослин розміщували додат-
                            ний електрод. Тепер інтенсивність фотосинтезу падала – і тим
                            сильніше, чим вище було значення напруги.
                                  Пояснення цим фактам знайшли, коли застосовували за-
                            кони електролітичної дисоціації і до повітряного середовища.
                            Ще з часів Ш.Кулона (1736-1806 рр.) відомо, що наелектризо-
                            ване тіло втрачає значно більшу частину заряду, ніж повинно
                            б втрачати при тій  ізоляції, яку утворювало оточуюче повітря.
                            Вважали, що заряд “стікає”. А насправді біля зарядженого тіла
                            збираються,  як  і  у  випадку  електролізу,  іони  протилежного
                            знаку, які частково і нейтралізують перший початковий заряд.
                            В описаних вище дослідах застосування від’ємного електрода
                            сприятливо впливало на фотосинтезуючу здатність тому, що
                            він притягував додатні  “корисні” аероіони. І навпаки, додат-
                            ний  електрод  “приваблював”  від’ємні  аероіони,  які  діяли  на
                            рослини гнітуче.
                                  Проводились  досліди  і  в  польових  умовах.  Дослідники
                            вимірювали електропровідність атмосферного повітря над ро-
                            слинним покривом і над чорною парою. Виявилось, що прові-
                            дність,  а  отже,  і  кількість  додатних  аероіонів  над  посівами
                            завжди менша (в середньому на цілих 30 процентів). Значить,
                            зелена маса рослин активно поглинає аероіони повітря.
                                  Іноді природа ставить на рідкість показні і, як говорять
                            вчені, чисті досліди. Можна часто спостерігати, що дерева по-
                            близу металевих огорож помітно переганяють в розвитку сво-
                            їх  сусідів.  Тепер  то  ми  знаємо,  що  вся  справа  в  підвищенні
                            концентрації  аероіонів  поблизу  металевих  предметів.  Ще  в
                            1836 р. Майк Фарадей продемонстрував за допомогою елект-
                            роскопа дивне явище – відсутність будь-якого заряду в сере-
                            дині “домика” з дротяної сітки (пізніше його назвали кліткою
                            Фарадея). Металева сітка не пропускає електрики. Електрика
                            вкрай важлива для рослин. Для нормального росту рослинам
                            необхідний  відкритий  контакт  з  зовнішнім  електричним  по-
                            лем, яке обходить клітку Фарадея стороною.
                                  Наприкінці минулого століття була проведена  ціла серія
                            дослідів, коли рослини розміщували в клітку Фарадея, в сере-
                            дині якої створювали штучне електростатичне поле. Рослини


                                                           555
   257   258   259   260   261   262   263   264   265   266   267