Page 261 - 61

ки вчені працюють над створенням для рослинних організмів
своєрідного “струмового прискорювача”.
З.І.Журбицький зазначає: “Під час грози тополя виділяє
безліч від’ємних зарядів, які, як хмара, окутують дерево”. Яб-
луні для свого розвитку, навпаки, вимагають додатних аероіо-
нів. З вершинок рослин в звичайний день ллється потік
від’ємних частинок електронів. А назустріч йому “з неба”,
дощем падають додатні аероіони. Ось чому біля трави, дерев,
заряджених від Землі від’ємно, можуть бути і додатні заряди.
Але лише з’являється поблизу сильне електричне поле, як ча-
стину з них ніби вітром здує, і навколо верхніх частин рослин
зарояться “власні” від’ємні аероіони.
Таким чином, рослини можна вважати споживачами до-
датних атмосферних зарядів і випромінювачами від’ємних.
Додатні заряди вони притягають, поглинають, частково нейт-
ралізують і в такому вигляді накопичують вже як речовину. А
яку речовину потрібно рослинам добре відомо – це вуглекис-
лий газ, який безперечно має додатні аероіони.
Сама будова листка може наштовхнути на припущений
обмін між земною масою і повітряним середовищем. Листок
буквально пронизаний системою прожилок, які, потовщую-
чись, ідуть до його центра. Коло краю вони перетворюються в
тонкі волоконця. Коло їх кінців і рояться додатні аероіони,
оскільки прожилки через рослину зв’язані з землею і, значить
заряджені від’ємно. Краї листка можна уявити як ідеальні ко-
ронуючі “електроди”, це як антени для приймання аероіонів.
Краї листка рослин можуть виділяти в оточуюче середовище
іонізований кисень, який звільнюється в процесі фотосинтезу,
– носій від’ємних аероіонів.
Багаточисельні досліди і спостереження переконали
вчених, що додатні аероіони, зв’язані з вуглекислим газом, ві-
діграють надто важливу роль в житті рослин. Насичене повіт-
ряне середовище додатними аероіонами може викликати під-
вищення фотосинтетичного поглинання рослинами на декіль-
ка десятків процентів.
В штучно утвореному електричному полі вивчали фото-
синтез, вимірюючи його поглинанням рослинами вуглекисло-
го газу. Під час першої серії дослідів інституту фізіології рос-
лин РАН коло рослин розмістили від’ємно заряджений елект-
род. Напругу поступово збільшували: 500, 1000, 1500, 2500 В.

554