Page 188 - 61

основні 52-40 1,0 4,0 0,028 4,0
ультраосновні 40 0,001 0,004 0,00004 4,0
осадові:
глини 3,7 1,2 0,026
пісковики 0,45 1,7 0,010
вапняки 2,2 1,7 0,00027

Грунти, розвинені на кислих породах, відрізняються
найбільшою радіоактивністю. За рахунок накладених процесів
гіпергенної міграції радіоактивних елементів радіоактивність
грунтів може помітно відрізнятись від радіоактивності мате-
ринських порід. Багато елювіальних грунтів бідні на U і K
порівняно з материнською породою, а заплавні алювіальні
грунти – збагачені U . В багатьох випадках (особливо в гуму-
сових горизонтах) спостерігається зміщення радіоактивної рі-
вноваги між U і Ra і зміна торій – уранового відношення по-
рівняно з материнськими породами. Вміст радіоактивного ізо-
40
топа K в природній суміші K 0,012%. Радіоактивність оса-
дових порід менша ніж кислих і середніх магматичних.
Радіоактивність атмосфери невелика і в основному
пов’язана з наявністю радону ( Rn ), що має три природних
ізотопи радіоактивного сімейства – уран (U ), торій (Th ) і ка-
лій ( K ). Найбільш довгоживучим є ізотоп 222 Rn , який утво-
рюється при  -розпаді ізотопа 221 Rn. Вміст Rn в атмосфері
-6 3 -10
складає близько 4,4410 Бк/см за масою і 610 % за
об’ємом. В атмосферу радон, як і інші газоподібні продукти
розпаду U і Th , поступають з поверхні материків, де він
утворюється в грунтах і гірських породах при розпаді радіоак-
тивних елементів. Тому над сушею атмосферне повітря в 10-
20 разів більш радіоактивне, ніж над водною поверхнею. Це
особливо характерно для найбільш теплих періодів року, коли
вміст Rn підвищується.
Радон скупчений переважно в приземних шарах атмос-
фери. З висотою його вміст спадає. Так, за даними А.В.Верісо,
в районі Ельбруса атмосферне повітря, вміщує радону близько
-6
3
18,510 Бк/см на висоті 1800 м над рівнем моря і
3
-6
(0,96…1,04)10 Бк/см на висоті 4800 м. В цілому, якщо при-
554