Page 183 - 61
P. 183

Ядро  складене  з  позитивно  заряджених  протонів,  кіль-
                            кість яких визначає заряд ядра і порядковий номер елемента в
                            періодичній системі, і електрично нейтральних нейтронів, су-
                            ма протонів і нейтронів (нуклонів) дорівнює атомній вазі еле-
                            мента. Сили, що утримують нуклони в ядрі, називаються яде-
                            рними  силами.  Вони  мають  обмінний  характер,  тобто  між
                            протонами і нейтронами в ядрі проходить обмін  -мезоном.
                                  Основною  властивістю  ядерних  сил,  що  впливають  на
                            радіоактивність, є їх коротка дія. В ядрі кожен нуклон ядер-
                            ними силами зв’язаний не зі всіма нуклонами, а тільки з бли-
                                                                                        -15
                            зько розташованими. Радіус дії ядерних сил порядку 10  м.
                            Ядро такого розміру, в якому ядерні сили досягають насичен-
                            ня, найбільш стійке. Це ядро гелію з двома протонами і двома
                            нейтронами або  -частинка, якщо це ядро має кінетичну ене-
                            ргію. Ядра інших елементів, які можуть бути складені з ядер
                            гелію,  володіють  також  максимальною  стійкістю  і  найбіль-
                            шою різновидністю в гірських породах. Це ядра елементів ки-
                            сню  (8  протонів  і  8  нейтронів),  кремнію  (14,14),  кальцію
                            (20,20). І навпаки, ядро берилію, яке складене з 5 нейтронів і 4
                            протонів ( 2 -частинки + нейтрон), аномально нестійке, роз-
                            падається при опромінюванні гамма-квантами відносно неве-
                            ликої енергії.
                                  Енергію  зв’язку  нуклонів  в  ядрі  можна  розрахувати  за
                            формулою
                                                         E  m  c   2  ,            (3.33)
                                  де:  m  – дефект маси; c  – швидкість світла в вакуумі.
                                  Розрахунки показують: чим складніше ядро, чим більше
                            в  ньому  протонів  і  нейтронів,  тим  менша  енергія  зв’язку  в
                            розрахунку на нуклон. Тому радіоактивність – це властивість
                            переважно важких елементів. Всі елементи, порядковий номер
                            яких більший 81 (талій), є радіоактивними або утримують ра-
                            діоактивні ізотопи.
                                  В  гірських  породах  спостерігаються  в  основному  три
                            види  радіоактивних  перетворень.  Альфа-перетворення  поля-
                            гає в випромінюванні ядром  -частинок. Прикладом такої ре-
                            акції в гірських породах може слугувати   -перетворення ра-
                            дію в радіоактивний газ радон
                                                 226     4    222
                                                  88  Ra  2   86  Rn   .


                                                           549
   178   179   180   181   182   183   184   185   186   187   188