Page 179 - 61

кілометрового шару. Глибше у всій мантії і ядрі Землі розпо-
діл температури змінений слабо відтоком тепла до земної по-
верхні. В даний час Земля в цілому ще не перебуває в тепло-
вій рівновазі. Таке припущення протирічить сучасним геоло-
гічним даним, бо веде до признання тектонічного спокою
(припинення процесів гороутворення, магнетизму, землетру-
сів, метаморфізму гірських порід і т.ін.). Співвідношення ви-
трат і генерації тепла різне в окремих регіонах земної кори [5].
Як і тверде тіло Землі, його повітряна і водна оболонки
володіють полем температур. Так, наприклад, температура
повітря в нижніх шарах атмосфери знижується з висотою в
середньому на 6-7С на кожен кілометр висоти. В горизонта-
льному напрямі на 6-7ºС температура повітря змінюється че-
рез 500-600 км.
Вертикальний розподіл температури повітря  в окре-
мих шарах атмосфери оцінюється так званим вертикальним
градієнтом температури    z  , який характеризує зміну
температури з висотою на одиницю відстані по вертикалі z .
Для тропосфери характерне падіння температури з висотою
   0 , яке в середньому становить 0,65С на 100 м підйому.
Значення  залежать від ряду умов, головними з яких є роз-
поділ по земній поверхні поступального тепла і склад підсти-
лаючої атмосферу поверхні (земля, вода, сніг, лід і т.п.). В си-
лу вказаних умов значення  в кожний момент часу в різних
точках земної кулі може відрізнятись навіть на десятки граду-
сів на 100 м висоти.
В горизонтальному напрямі зміни температури в окре-
мих шарах атмосфери неоднакові як за чисельним значенням,
так і за напрямом. Стосовно тропосфери, то такі зміни темпе-
ратури мають три найбільш суттєві особливості. Перша з них
полягає в неухильному пониженні температури від екватора
до полюсів, причому відміна в температурі між полярними і
екваторіальними областями  змінюється на протязі року,
сезона і більш коротких періодів. Неоднакові значення  і

на різних висотах. Найбільших значень   68 С досягає
коло земної поверхні в січні, найменших  29  C  – в липні.
Найвища температура (термічний екватор) спостерігається в
зоні широт 20-25С літньої півкулі. Друга особливість полягає

545