Page 177 - 61
P. 177

всієї земної кори річні коливання температури поширюються
                            до глибини 10-12 м в тропіках і 42-45 м в високих широтах, в
                            наших – до 10-40 м. Глибини з         const  називають поясом
                                                                Г
                            сталої річної температури, яка дорівнює середній річній тем-
                            пературі повітря на земній поверхні в даному регіоні. Напри-
                            клад, в Москві такий пояс (4,2С) спостерігається на глибині
                            20 м, в Парижі (11,83С) він глибший 28 м, в Якутську стала
                            температура (-2) відмічається на глибині 10 м.
                                  Геотермічна зона характеризується постійним значенням
                              в часі і її ростом з глибиною. Вертикальний профіль тем-
                              Г
                            ператури, тепловий потік в цій зоні дуже близький до розпо-
                            ділу  внутрішніх  джерел  тепла.  За  дослідженнями  І.Д.Дергу-
                            нова, близько 50% поверхневого теплового потоку генеруєть-
                            ся в верхньому 100-кілометровому шарі, 25% на глибині 100-
                            200 км, 15% – в шарі 200-300 км, 8% – в шарі 300-400 км. Це
                            означає, що найбільші зміни    з глибиною повинні прохо-
                                                             Г
                            дити в верхньому 300-кілометровому шарі [2].
                                  В  якості  кількісної  характеристики  зростання  темпера-
                            тури з глибиною у внутрішніх геосферах нижче пояса сталої
                            температури  прийнято  використовувати  геотермічний  граді-
                            єнт    , під яким розуміють підвищення температури в граду-
                                  Г
                            сах при зануренні в земні надра на кожні 100 м. Другою хара-
                            ктеристикою  збільшення       при  зануренні  в  земні  надра
                                                           Г
                            прийнято вважати геотермічний ступінь      Г   1   Г  , під яким
                            розуміють  відстань  в  метрах,  на  яку  потрібно  зануритись  в
                            Землю в даному районі, щоб температура гірських порід  
                                                                                           Г
                            підвищилась на 1С. Значення   і    змінюється в широких
                                                              Г    Г
                            межах (табл. 3.2).
                                  При  бурінні  Кольської  надглибинної  свердловини  на
                            глибині 7000 м значення   виявилась на 60-70 вищим роз-
                                                         Г
                            рахованого і становило 130С. В США значення    в верхніх
                                                                                 Г
                            шарах  земної  кори змінюється  від  7  до  138  м/С, в Західній
                            Європі – від 28 до 36 м/С.
                                  В середньому для доступних  для виміру глибин осадо-
                            вих порід значення     приймається рівним 33 м/С, середній
                                                   Г
                            геотермічний градієнт рівний 3С на кожні 100 м глибини.


                                                           543
   172   173   174   175   176   177   178   179   180   181   182