Page 159 - 61
P. 159

Головною причиною утворення локальних  полів рудних
                            тіл є різниця в стрибках потенціалу на межах рудного тіла з
                            іонними  середовищем.  Внаслідок  окислення  верхня  частина
                            рудного тіла втрачає електрон і стає  електрододатною. В ни-
                            жній  частині рудного тіла  хімічного окислення сульфатів не
                            проходить,  оскільки води зазвичай мають лужний характер.
                            Тому,  нижня  частина  рудного  тіла  стає  електровід’ємною.
                            Значення  E  полів, що розглядаються, досягає декількох вольт
                            на метр (В/М). Локальних носіїв рудних тіл немає в районах
                            розповсюдження боліт, а також в районах з сухим кліматом.
                                  Інтенсивні поля спостерігаються, як правило, тільки над
                            сульфідними і графітовими рудними покладами. Причини ви-
                            никнення  природних  електричних  полів  такі:  окислювально-
                            відновлювальні  реакції,  дифузійно-адсорбційна  активність
                            гірських  порід,  насичених  підземними  водами,  і  фільтрація
                            підземних вод через пористі породи.
                                  Природні  електричні  поля  можуть  виникати  також  при
                            корозії  трубопроводів і інших підземних металевих констру-
                            кцій.  Інтенсивність  струменів  корозії  збільшується  з  погір-
                            шенням гідроізоляції цих конструкцій, зменшенням питомого
                            електричного опору порід і збільшенням їх вологості.
                                  Збуджувати поле можна як гальванічним шляхом, як це
                            роблять, використовуючи інфранизькі, низькі і середні часто-
                            ти (від 0,01 Гц і до 10000 Гц), так і індуктивним способом при
                            випромінюванні  електромагнітних  хвиль  високої  частоти
                                     7
                                4
                            (10   10 ). В області високих частот структура електромагні-
                            тного поля визначається трьома електромагнітними парамет-
                            рами порід (  ,,    ). Крім того, збільшуються індукційні ефе-
                            кти.  Збільшується  також  поглинання  енергії  і  вплив  скін-
                            ефекту.
                                  Електричне  поле  атмосфери  характеризується  трьома
                            основними величинами: напруженістю, потенціалом відносно
                            Землі  і еквіпотенціальністю. Перша  і друга величини зміню-
                            ються з висотою. Чим ближче до Землі, тим напруженість бі-
                            льша. Так, біля поверхні планети вона становить в середньому
                            130 вольт на метр, а на шести-кілометровій висоті зменшуєть-
                            ся в десять з лишком разів. Потенціал, навпаки, зростає. На-
                            приклад, на висоті 500 м від поверхні  Землі потенціал дорів-
                            нює 50 кВ, а поблизу іоносфери сягає 212-240 кВ. Що стосу-


                                                           525
   154   155   156   157   158   159   160   161   162   163   164