Page 155 - 61
P. 155
значення пояснюються частковою дисоціацією їх на іони
H , OH чистої води [3].
Електрична провідність земної кори і земних надр змі-
нюється в значно більших межах, ніж це характерно для мор-
ської води. Достовірно визначені опори осадових товщ (1-100
Омм). За даними зондування, кристалічні породи верхньої
частини кори материків на глибині 20 км мають опір приблиз-
но 5 3 10 3 Омм. Низка авторів вважає, що опір ядра Землі
4
знаходиться в межах 11 10 5 ... 22 10 Омм.
Електрична провідність є основною електричною харак-
теристикою провідникових середовищ. Для діелектриків та-
кою характеристикою є від’ємна діелектрична проникність .
Вона залежить від полярних властивостей молекул речовини,
температури, концентрації і властивостей домішок, а також
від частоти зовнішнього поля. Діелектричні властивості дис-
4
тильованої, прісної і морської води для частот від 1 до 2 10
МГц приблизно однакові і складає в середньому 80. Оскі-
льки прісна вода є слабким розчинником електролітів, її
дещо вища, ніж у дистильованій воді. В міру зростання тем-
ператури прісної води від 5,5 до 24 С її від’ємна діелектрична
проникність зменшується; за вимірюваннями на частоті 2,652
ГГц – від 80,52 до 77,44. На більш низьких частотах вимірю-
вань значення морської і прісної води лінійно залежать від
температури.
Оскільки електромагнітне поле Землі є явищем цілим,
його складова частина – земна електрика – також являє собою
єдине ціле, яке складається з електричного поля земної кори
(електротелуричне поле) і електричного поля атмосфери.
Електротелуричне поле (від tellus – земля) являє собою
поле порівняно слабких природних електричних струмів вер-
хніх шарів земної кори. Його можна розглядати як поле, що
збуджується регіональними і локальними факторами. Дія пе-
рших з них одночасно виявляється на значних територіях,
(континента або океана), других – на порівняно невеликих
площах земної (водної) поверхні. При цьому ефект дії регіо-
нальних факторів в межах незначних областей надзвичайно
малий, а локальний на значній відстані (віддаленні) від дже-
рела збудження поля практично зникає. Тому, електротелури-
521