Page 158 - 61
P. 158

В  будь-який  момент  часу  в  поверхневому  шарі  земної
                            кори циркулюють телуричні струми, утворюючи обширні за-
                                                                        00
                            мкнуті струмові системи (вихрі). Так, в 18  год. за Грінвичем
                            мають місце чотири вихрі  з центрами: в північній частині Ат-
                            лантичного океану з напрямом проти годинникової стрілки, в
                            південній частині Атлантичного океану з напрямом за годин-
                            никовою стрілкою, в північній частині Тихого океану – з на-
                            прямом за годинниковою стрілкою, і в південній частині Ти-
                            хого океану – з напрямом проти годинникової стрілки.  Інтен-
                            сивність цих струмових систем пов’язана з відносним рухом
                            Сонця таким чином, що найбільших значень в помірних ши-
                            ротах вона досягає в денний час теплого періоду року.
                                  Спостерігається також стійкий зв’язок між коливаннями
                            магнітних і електротелуричних полів з порівняно невеликими
                            періодами коливань (від 1 до 4000 с). Такі варіації мають на-
                            зву короткоперіодні коливання (КПК),
                                  Локальні електричні поля виникають під впливом місце-
                            вих  збудників,  основними  з  яких  є  контакти  гірських  порід,
                            що відрізняються фізичними властивостями і особливо хіміч-
                            ним  складом.  Контакт  двох  гірських  порід  (або  середовищ),
                            що  відрізняються  хоча  б  однією  властивістю  (характеристи-
                            кою), викликає дифузію іонів і електронів. Це призводить до
                            утворення на контакті порід (середовищ) стійкого подвійного
                            електричного (дипольного шару). Всередині цього шару скон-
                            центровано  електричне  поле,  яке  підтримується  сторонніми
                            факторами або так званим стороннім електричним полем  Е         .
                                                                                          ст
                            За    рахунок  сил  Е ст   в  нерухомому  середовищі  з’являються
                            струми провідності (струми об’ємних зарядів).
                                  Під час руху вода збуджує свої електричні струми, змі-
                            нюючи  систему  телуричних  струмів,  і  виділяючи  водний
                            об’єкт  на  фоні  стаціонарних  полів,  зумовлених  іншими  яви-
                            щами.  Разом з тим річкові потоки утворюють власні електри-
                            чні поля за рахунок дифузії іонів на межі русла і річкового по-
                            току, фільтрації води через русло і т.п. Кожен з цих збудників
                            утворює власні поля, в сумі складаючи електричне поле річ-
                            кового потоку, яке має напругу від 20 до 250 мВ/м. В гірських
                            районах  річкові  потоки  разом  з  контактною  напругою  гірсь-
                            ких порід, фільтрацією талих  вод утворюють локальні поля з
                             E  300... 600  мВ/м і навіть до 2 В/м.


                                                           524
   153   154   155   156   157   158   159   160   161   162   163