Page 153 - 61

В однорідному середовищі струм I з точкового джерела
стікає рівномірно у всі боки. Еквіпотенціальні поверхні, тобто
поверхні, а яких електричний потенціал U буде постійним,
повинні бути перпендикулярними до струмових ліній, а зна-
чить мати вигляд півсфер з центром в точці А. Різниця потен-
ціалів  U  між двома точками М і N або між еквіпотенціа-
льними поверхнями з радіусами r і r , що проходять через
M N
ці дві точки, може бути визначена за такою формулою:
l 
 U  I ,
S
де I - весь струм, що проходить через вказані півсфери.
Довжина “провідника” дорівнює віддалі між сусідніми
еквіпотенціальними поверхнями  l  r  r , а поперечний
N M
переріз поверхні півсфери з радіусом r – S  2 r 2 .
При великих r r , r , порівняно з l r  r r і
M N 2 N M
r r I   1 1 
U  I N M     .
2 rr N r M 2  r r N 

 M
Отримана формула дає можливість визначити різницю
потенціалів, якщо відомі сила струму, питомий опір породи і
відстань між точками спостереження і джерелом. І навпаки,
вимірюючи  U I , , визначаючи відстань між електродами,
можна розрахувати питомий електричний опір гірських порід.
При r   отримаємо формулу для розрахунку потен-
N
ціалу точкового джерела U , тобто різницю потенціалів між
точкою вимірювання і нескінченністю
I 
U  .
2  r
Атмосфера Землі в своєму складі має нейтральні моле-
кули і атоми, додатно і від’ємно заряджені іони та вільні елек-
трони. Внаслідок отримання електрично заряджених частинок
атмосфера володіє електропровідністю, яка в кожній точці ви-
значається джерелами іонізації і іонними константами. До чи-
сла основних збудників електрично заряджених частинок в
атмосфері, або основних іонізаторів атмосфери, відносяться
космічні промені, сонячна і земна радіації (випромінювання).

519