Page 152 - 61

В основі теорії електророзвідки методів опорів лежить
закон Ома, що встановлює зв’язок між різницею потенціалів в
двох точках провідника U , опором R і силою струму I,
який проходить по провіднику U  RI .
Опір провідника виражається такою формулою:
l 
R  ,
S
де  – питомий електричний опір речовини, з якого складе-
ний провідник; l – довжина провідника; S – площа попе-
речного перерізу.
Скориставшись цими формулами, запишемо
 U I
  .
l  S
 U
Позначивши напруженість електричного поля E  , а
l 
I
густину струму j  , отримаємо вираз закону Ома в дифере-
S
нціальній формі
E  j  .

В теорії електророзвідки доказується, що електрод будь-
якої форми можна розглядати як точковий, якщо поле вивча-
ється на відстанях, не менше ніж в п’ять разів переважаючих
довжину заземленої частини електрода. Припустимо, що на
поверхні Землі з питомим електричний опором  розташова-
не точкове джерело постійного струму А (рис. 3.4)

1 – струмові лінії; 2 – еквіпотенціальні лінії
Рисунок 3.4 – Поле точкового джерела

518