Page 147 - 61

Рисунок 3.3 – Асиметрично-триосний припливний еліпсоїд
(за Г.Н. Каттерфельдом)

Ці сегменти були в Землі не завжди. Мабуть, вони вини-
кли в той період історії системи Земля-Місяць, коли час осьо-
вого обертання Місяця навколо Землі  між собою співпадав
м
(   ).
м
В цей далекий період Земля і Місяць знаходились на
надто близькій відстані l м . з : вона була набагато більша за два
з половиною радіуси Землі (2,5). При меншій відстані, як до-
казано астрономами, Місяць внаслідок катастрофічного при-
тягання Землі повинен був би зруйнуватись. В цей період
(l  2 ,5 R ) припливоутворююча сила Місяця повинна була
м . з
2
становити близько f m м 7, 81R . Теперішній період характе-

ризується асинхронним обертанням Землі і Місяця (  ), а
м
l н . з  60 ,3 R . Тому припливоутворююча сила становить близь-
2
ко f m м 109629 R . Значить, в перший період існування сис-
3
теми Земля-Місяць припливоутворююча сила була в 14 10
разів вища, ніж в сучасний період. Тому, притягання Місяця в
період    м повинно було викликати сильну деформацію ті-
ла Землі у вигляді двох припливних горбів або сегментів,
припливу – великого в зеніті і меншого в надірі. В поясі ж,
центральна лінія якого віддалена на 90 від зеніту і надіру і

проходить через точки А і В, пройшло опускання або відплив.

513