Page 156 - 6094

Політика управління реальними інвестиціями – це складова загальної
інвестиційної політики підприємства, яка спрямована на забезпечення підготовки,
оцінки і реалізації найбільш ефективних реальних інвестиційних проектів. Процес
формування політики управління реальними інвестиціями підприємства доцільно
здійснювати за такими етапами.
Сформована і дієздатна політика управління реальними інвестиціями в рамках
підприємства в сукупності з відпрацьованими процедурами відбору і обгрунтування
конкретних інвестиційних проектів суттєво полегшує процес управління інвестиційною
діяльністю.
Чи не найважливішим етапом інвестиційної діяльності є підготовка
інвестиційного проекту.
Інвестиційний проект - це план (програма) господарського заходу чи
підприємницького проекту, реалізація якого вимагає залучення інвестицій. Це по суті
основний документ, яким визначається необхідність та доцільність здійснення
реального інвестування, а також у загальноприйнятій послідовності розділів
викладають основні характеристики проекту і фінансові показники, пов’язані з його
реалізацією.
Для невеликих інвестиційних проектів, які фінансуються підприємством з
внутрішніх джерел, обгрунтування здійснюється в скороченому обсязі за значно
вужчим колом показників і критеріїв. Таке обгрунтування може включати лише мету
здійснення інвестиційного проекту, його основні параметри, обсяг необхідних
фінансових коштів, показники ефективності інвестицій, а також схему (календарний
план) реалізації інвестиційного проекту.
Для середніх і великих інвестиційних проектів, до фінансування яких
передбачається залучення зовнішніх джерел, необхідно здійснювати повномасштабне
обгрунтування за існуючими національними і міжнародними стандартами. Таке
обгрунтування підпорядковане певній логічній структурі, яка носить уніфікований
характер у більшості економічно розвинутих країн (відхилення від такой
загальноприйнятої структури можуть спричинятися лише галузевими особливостями і
формами здійснення реальних інвестицій).
Важливою особливістю будь-якого інвестиційного проекту виступає його
протяжність у часі. Дійсно, економічна суть інвестування полягає в тому, що власник
капіталу, інвестуючи його, тим самим відмовляється від поточного споживання
капіталу, від отримання поточних вигод заради отримання більших вигод в
майбутньому. Проміжок часу від моменту початку вкладення капіталу в об’єкт
інвестування до моменту припинення отримання доходів та інших результатів від
вкладеного капіталу називають інвестиційним періодом.

8.4 Оцінка ефективності інвестицій
Загальна методологія визначення ефективності може бути формалізована таким
співвідношенням:
F=E/P, (8.1)
де F - ефективність;
Е - ефект (результати);
Р - витрати (ресурси).
У світовий практиці застосовують різноманітні методи оцінювання ефективності
інвестицій, які останні роки набули поширення в Україні.
Ці методи можна розподілити на дві основні групи групи:
1) традиційні (прості, статичні) методи оцінювання ефективності інвестицій
за допомогою співвідношення грошових надходжень з витратами;
2) методи оцінювання ефективності інвестицій, що ґрунтуються на теорії
вартості грошей у часі (динамічні, методи дисконтування).

156