Page 99 - 6093

РОЗДІЛ V ТУРИСТИЧНІ КОМПЛЕКСИ 99

осередки відпочинку – історико-етнографічні центри, що тісно пов’язані з історією,
фольклором, традиціями та поєднують сьогодення й прадавнє життя народу (рис. 5.34);
 застосування місцевих архітектурно-композиційних прийомів, традиційних будівельних
матеріалів, однак із врахуванням сучасних вимог і потреб до комфорту проживання,
відтворення середовища традиційного сільського поселення (рис. 5.33);
 використання сучасних форм та матеріалів, які ґрунтуються на характерних ознаках
регіональної архітектури, гармонійне поєднання традиційного й сучасного (рис. 5.35);
 принцип контрасту до архітектурно-ландшафтного середовища, заперечення традицій, із
використанням сучасних форм і матеріалів.
Усі типи архітектурно-просторової композиції об’єднує оригінальність та
неповторність архітектурних вирішень, повна гармонія з природним середовищем і
забезпечення максимальної комфортності перебування в рекреаційному селищі.
Відпочинок у рекреаційних новоутвореннях такого типу із середовищем, близьким до
домашніх умов проживання, як альтернатива відпочинку у великих туристичних комплексах,
приваблює відпочивальників різної категорії. Рекреаційні селища подібної моделі
створюючи камерні, родинні умови відпочинку водночас забезпечують високий рівень
обслуговування та надання туристичних послуг. Вони також можуть стати місцем проведення
етнографічних фестивалів, ярмарок, народних свят, весіль, літніх шкіл тощо.

Рис. 5.33 - Застосування у рекреаційній архітектурі місцевих архітектурно-композиційних
прийомів, традиційних будівельних матеріалів, Франція, Австрія

Рис. 5.34 - Використання історично сформованого житлового фонду сільських поселень із
пристосуванням його під рекреаційну функцію, Англія, Голландія