Page 23 - 6093
P. 23

РОЗДІЛ ІІ СТРУКТУРА РЕКРЕАЦІЇ  23

                   Розпланувальною  одиницею  дозвілля  є  рекреаційні  утворення:  водні  та  паркові,
            лінійні  й  просторові,  природні  та  урбанізовані  (різноманітні  парки,  прогулянкові  алеї,
            атракціони,  зоопарки,  дитячі  майданчики,  спортивні  споруди,  відкриті  та  закриті  басейни,
            аквапарки,  пляжі,  водні  станції,  туристичні  комплекси,  місця  локації  зимового  виду  спорту
            тощо). Регулювання балансу житлової забудови, бізнес-центрів, промислових і рекреаційних
            зон міста необхідно здійснювати на підставі науково-обґрунтованих концепцій формування
            містобудівного  простору  з  урахуванням  як  нормативних  і  законодавчих  актів,  так  і
            естетичних,  екологічних,  соціальних,  історико-культурних  та  інших  факторів.  Чудовим
            прикладом  може  бути  розпланувальна  структура  канадського  міста  Монреаль,  де  житлові
            зони  відділяються  від  ділової  частини  міста  великими  лісопарковими  масивами,  а  кожен
            парк,  сквер,  відпочинкові  оази  серед  вулиць  засвідчують,  що  основним  чинником
            формування міста є його мешканець.
                   Парки розваг створено майже у всіх цивілізованих країнах. Деякі з них стали візитною
            карткою країни, наприклад: “Парк культури” в Осло (Норвегія), парк “Франція в мініатюрі”,
            “Парк майбутнього” в Парижі, ”Дизней ленд”  в США, “Шевченківський гай” у Львові тощо.
                   Свято – первинна категорія масової культури (масового відпочинку), що визначається
            звичаями  і  традиціями  певного  етносу.  Основні  ознаки  свята  –  екстравагантність,
            ритуальність,  тематичність,  короткий  термін  дії,  і  є  вирішальними  при  формуванні
            простору для його організації.
                   Свято  містить  елемент  гри,  що  здатна  знімати  втому  за  короткий  термін.  Найбільш
            поширеними  видами  свята  є:  карнавали,  фестивалі,  ярмарки,  змагання  тощо.  Відомі
            яскраві приклади свята, такі як: кінофестиваль в Каннах у Франції, фестиваль музики в Австрії
            та Іспанії, фестиваль квітів у Голландії, фестиваль пива в Німеччині, фестиваль вина в Греції,
            Закарпатті, Грузії, фестиваль феєрверків та джаз-фестиваль у Канаді, Сорочинський ярмарок в
            Україні,  іспанські  фієсти,  свято  ліхтарів  та  паперових  зміїв  в  Китаї,  свято  ремесл,  різдвяні
            феєрії, дні міста і т. д. Сьогодні набувають популярності нетрадиційні види цього різновиду
            масової культури і відпочинку, наприклад, свято шоколаду, сиру, професійні свята тощо.
                   Організація  масових  свят  і  видовищ  сприяє  економічному  розвитку  міста,
            приваблюючи  велику  кількість  туристів.  Однак,  існує  проблема  формування  архітектурно-
            рекреаційного  простору  для  подібних  функцій.  У  більшості  випадків,  для  цього
            використовують центральні площі, що створює певний дискомфорт для мешканців. Успішне
            вирішення  цього  завдання  можливе  при  створенні  поліфункціонального  рекреаційного
            простору  з  трансформерними  архітектурними  конструкціями  у  контексті  містобудівної
            організації  із  врахуванням  соціально-економічних,  демографічних,  екологічних  та  ін.
            чинників.

                   2.2 Фізична рекреація
                   Фізичну  рекреацію  розглядають  як  самостійну  галузь  у  рекреаційній  системі,
            основною  функцією  якої  є  забезпечення  умов  для  активного  відпочинку,  пов’язаного  з
            фізичною  культурою.  Організація  простору  для  фізичної  рекреації  залежить  від
            містобудівних, природно-ландшафтних, соціально-демографічних та інших факторів.
                   З т. зв. містобудівної організації розрізняють дві системи формування простору для
            фізичної рекреації:
              в  структурі  міста  –  автономно,  в  житловому    мікрорайоні,  об’єднано  зі  шкільним
                спортивним осередком. У такому випадку споруди розміщуються поблизу житла в межах
                малого радіуса та розраховані на експлуатацію в кінці робочого дня (тренажерні зали в
                житловому  будинку,  фітнес-клуби,  басейни,  аквапарки,  універсальні  спортивні
                майданчики, тенісні корти, велосипедні й бігові доріжки тощо);
   18   19   20   21   22   23   24   25   26   27   28