Page 27 - 6093

РОЗДІЛ ІІ СТРУКТУРА РЕКРЕАЦІЇ 27

Однак, існуюча, на сьогодні, деяка неузгодженість термінів та понять як у різних
офіційних документах, так і в наукових колах; відсутність взаємопов’язаної понятійно-
термінологічної системи залишається актуальною проблемою туристичної галузі.
Туристична індустрія – сумісна діяльність різних сфер соціально-економічної
системи (екологічної, оздоровчої, архітектурної, культурологічної, освітньої, економічної,
торгівельної, транспортної тощо), які забезпечують здійснення туристичної діяльності.
Туристичні ресурси – сукупність природних і антропогенних (історико-культурних,
соціально-економічних) цінностей, що визначають цільові програми туристичної діяльності
та направлені на задоволення рекреаційних і пізнавальних потреб людини. Комплекс
туристичних ресурсів поділяється на три типи: природні (клімат, природний ландшафт, флора
й фауна тощо), історико-культурні (пам’ятки історії, архітектури, археології, мистецький,
етнографічний ресурс і т. ін.), соціально-економічні (трудові ресурси, соціальний рівень,
інтелектуальний, культурний та матеріальний розвиток громадян і т. п.).
Туристична інфраструктура – сукупність туристичних закладів, об’єктів і споруд,
транспортних мереж та інженерних комунікацій, що забезпечують здійснення туристичної
діяльності.
Туристична діяльність – цілеспрямовані дії, результатом яких є надання послуг
туризму або їх використання.
Тур – первинна обов’язкова одиниця туристичної продукції, що визначає маршрут,
термін і відповідний комплекс послуг.
Туристичні транспортні коридори – складова туристичної інфраструктури, що
визначає дві основні складові туризму – переміщення та ціль.
Туристичний маршрут – шлях пересування туристів, зумовлений метою мандрівки і
програмою туристичного заходу.
Туристичне просторове середовище – предметно-просторова система, що поєднує
туристично-привабливі природні компоненти та історико-культурні об’єкти із закладами
туристичної інфраструктури, об’єднані транспортно-пішохідними комунікаціями, де
відбувається туристична діяльність; може бути двох видів:
 природне середовище – природний ландшафт, в свою чергу розрізняють:
неорганізований (природничі парки, заповідники, акваторії) і організований,
перетворений людиною (парки, лісопарки, відкриті спортивні майданчики, організовані
пляжі тощо); антропогенний – організований ландшафт не рекреаційного використання
(сільськогосподарські угіддя, природні заповідники, території інтенсивного лісового
господарства тощо);
 урбанізоване середовище – всі види забудови: міста, селища, курортні центри,
транспортні вузли, інженерні служби, туристичні споруди і т. п.
Туристичний вузол – територіальне зосередження туристичних підприємств в одному
або суміжних таксонах, що поєднані спільною функціональною дією та інфраструктурою.
Туристичний район – територія, де сконцентровано туристичні ресурси й агломерації
курортів і зон відпочинку. Туристичний район може бути як складовою туристичного регіону,
так і окремою територіальною одиницею.
Туристичний центр – єдине територіальне утворення туристичного господарства в
межах міського населеного пункту, де сконцентровано історико-культурні чи природничо-
ландшафтні пам’ятки, яке має розвинену інфраструктуру закладів туризму та об’єктів їх
обслуговування.
Туристичний комплекс – рекреаційне утворення, що об’єднує туристичні установи
різної функціональної дії, але однакової туристичної програми й зосереджені навколо одного
туристичного центру; мають спільне вирішення архітектурно-розпланувальної організації
території. Такі об’єкти зосереджені навколо єдиної системи громадського й господарського
обслуговування, які централізовано забезпечують туристам надання основних і додаткових