Page 26 - 6090

Рисунок 27
Кути площини
В практиці геологічної розвідки та гірничої справи положення площини
0
0
встановлюється за допомогою кута нахилу α , азимута простягання площини  та азимута
0
падіння  .
Кутом падіння площини або кутом найбільшого нахилу називається кут між лінією
найбільшого нахилу і площиною горизонту. Цей кут визначається кутом між лінією
0
найбільшого нахилу та її проекцією на площину горизонту. На рис. 26 і 27 це кут α . Кут
нахилу площини (кут падіння) можна побудувати на іншому інтервалі масштабу нахилу, а
також на проекції будь–якого відрізка по лінії падіння, але треба стежити за різницею висот
точок кінців відрізка.
0
Азимут простягання - кут β вимірюється в горизонтальній площині від північного
кінця магнітної стрілки до напряму простягання за рухом годинникової стрілки. За напрям
простягання приймається праве положення горизонталей від масштабу падіння, якщо стати
в його нульовій точці та дивитись в напрямі зростання відміток. Приклад дивіться на рис. 26
та 27.
0
Азимут падіння. На рис.26 та 27 показаний також азимут падіння пласта  . Азимут
падіння пласта - це кут, що вимірюється в горизонтальній площині за рухом годинникової
стрілки від північного кінця магнітної стрілки до напряму падіння площини пласта (до
напряму нахилу масштабу падіння).
В практиці геологічної розвідки та гірничої справи багато природних об”єктів та
штучних споруд приймається за площину. На топографічних, геологічних і
маркшейдерських планах і картах просторове положення похилої площини (загального
0
положення) позначається точкою, азимутом падіння та кутом нахилу -  (А 3 аз.пад. Пн З 
0
 ). Просторове росташування горизонтальної площини визначається точкою через яку
проходить площина, і її висотною відміткою - Г (Д 25).
Точка і пряма в площині
Точка лежить в площині, якщо відмітка точки співпадає з відміткою відповідної
горизонталі цієї площини або точка знаходиться на будь- якій прямій, що належить цій
площині. Щоб визначити чи знаходиться точка в площині, треба: визначити числову відмітку
горизонталі, на якій лежить проекція точки і подивитись чи співпадають відмітки точки та
горизонталі. Якщо відмітки співпадають, точка належить даній площині. На рис. 28 точка С
лежить в площині Σ, а точка D не лежить в цій площині.
Пряма лежить в площині, якщо дві точки прямої лежать на відповідних горизонталях
площини. На рис. 28 пряма АВ належить площині Σ, тому що вона проходить через точки А і
В, які лежать в цій площині, тобто на відповідних горизонталях площини. Пряма КТ не
лежить в площині, тому що відмітка точки К не співпадає з відміткою відповідної
горизонталі, на якій розташована проекція точки К.

25