Page 80 - 6086
P. 80

кожної  причини,  кожного  фактора,  які  можуть  призвести  до
            виникнення відхилень.

                   На  практиці  для  забезпечення  ефективного  оперативного

            управління  використовують  метод  ланцюгових  підстановок.  Це
            статистичний  метод,  за  яким  вивчають  одночасний  вплив  кількох

            факторів  на  досліджуване  явище  як  ланцюг  їхнього  взаємозв’язку,
            тобто  вплив  кожного  фактора  вивчають  у  взаємозв’язку  з  іншими,

            при цьому беруть до уваги їхню послідовну дію. Аналізуючи вплив

            окремого  фактора,  зв’язок  між  взаємодіючими  факторами  і
            результатом           їхньої        взаємодії         відображають            спеціальними

            розрахунковими формулами. Порівнюючи фактичні дані з базовими

            (плановими,  аналогічними  даними  інших  підприємств),  визначають
            загальне відхилення від його базової величини. Потім встановлюють

            кількісну  залежність  цього  відхилення  від  зміни  окремих  факторів.
            Для  цього  базову  величину  окремих  показників  послідовно

            замінюють  їхньою  фактичною  величиною  у  звітному  періоді,

            виконуючи  після  кожної  заміни  всі  математичні  розрахунки,  що
            передбачені  розрахунковою  формулою.  Порівнюючи  підсумок

            розрахунку, одержаний після заміни величини кожного показника, з

            підсумком  до  заміни,  визначають  вплив  цього  фактора  на  загальне
            відхилення.  Заміну  базової  величини  показника  його  фактичною

            величиною називають підстановкою. Число підстановок залежить від

            кількості  факторів,  що  враховуються,  а  число  порівнюваних
            розрахунків виходить на одиницю більше, ніж кількість показників.

            Послідовність  підстановок  залежить  від  мети  дослідження  та

            властивостей досліджуваних факторів.
                   У  контролінгу  відхилення  класифікують  за  різними  ознаками,

            основні з яких представлені на рис. 5.4.

                   1.  Відхилення  за  сукупними  виробничими  витратами
            визначається як різниця фактичних сукупних виробничих витрат від

            планового рівня, що вказує на економію або перевитрату за окремою

            статтею витрат (за матеріалами, за фондом оплати праці, за змінними
            загальновиробничими                       витратами,               за            постійними

            загальновиробничими і загальногосподарськими витратами).

                                                           79
   75   76   77   78   79   80   81   82   83   84   85