Page 138 - Володимир Пахомов
P. 138

ляються завжди дзвінко – в кінці слова та складу  Кожний складник паро-
        німічних груп лід і літ  плід і пліт  ліз і ліс  гриб і грип  везти і вести
        гадка і гатка вимовляються по-різному  оскільки підміна дзвінких при-
        голосних глухими не відповідає нормі української орфоепії  зумовлений
        особливостями фонологічної системи говорів, що лягли в основу літера-
        турної  мови   Замість  репорташ   пятнатцять   сніх   слапка   рас   відріш
        слід вимовляти репортаж  п’ятнадцять  сніг  слабка  раз  відріж
             В українській літературній вимові  крім твердого Л (лад  лоза  лука
        стіл  крило) та м’якого ЛЬ (ліс  ляда  сіль)  маємо середній “нейтраль-
        ний” Л в позиції перед голосними Е та И  легіт  легко  Олена  липа  лихо
        Так  само  мусимо  вимовляти  даний  звук  в  аналогічній  позиції  в  словах
        іншомовного походження  лекція  проблема  телеграма  лимар  лимон
             Орфоепічна норма  що регулює вживання фрикативного Г (голос) та
        проривного Ґ (ґанок) розхитана внаслідок вилучення з української абетки
        літери Ґ в 1933 р  Нове видання українського правопису поновило цю лі-
        теру   Її  рекомендується  писати   а відповідний  звук  вимовляти  в  україн-
        ських та запозичених та зукраїнізованих словах аґрус  ґава  ґазда  ґедзь
        ґрунт (таких слів понад 260) та в похідних від них  Добре  що цю літеру
        повернули в український алфавіт  добре  що можемо розділити на письмі і
        вимові слова гніт (гноблення)  і ґніт (у лампі), грати (дієслово) і ґрати
        (іменник)  гулі (гуляння) і ґулі (нарости на тілі)  Безперечно  кількість слів
        із звуком Ґ не вичерпується списком  наведеним у новому виданні право-
        пису 1990 р  і наступних років.
             На сучасному етапі видається доцільним користуватися рекомендаці-
        ями правопису 1929 р  в якому проект про вживання Г і Ґ розроблений
        досить ґрунтовно
             Отже  в словах грецького походження треба послідовно писати й ви-
        мовляти Г (бо так вимовляють самі греки): ген  генетика  генеза  гігант
        гімн  гімназія  біографія  монографія  гомеопатія  графіка  логіка  орган
        організм  організація  тра-гедія  трагізм  Тобто в усіх грецизмах, якими
        є слова з компонентом гео-  гетеро-  гігро-  гідро-  гіпер-  гіпо-  голо- (від
        грец. holos – увесь, цілий)  гомо- (від грец  homos – рівний  однаковий),
        граф-   лог-  та  ін   Наприклад,  географія   гетерогенний   гігроскопічний
        гідра  гідродинаміка  гіпертонія  гіпотрофія  геліотерапія  голографія
        гомологія  логопедія  педагогіка  У давно засвоєних словах з інших мов
        також  слід  уживати  Г   Наприклад   у  згадуваному  уже  словнику  Б Грін-
        ченка слова газета  гвардія  генерал  геній  градус пишуться з Г  хоч там
                   57
        є літера Ґ
             У новіших запозиченнях з латинської та інших мов (крім грецької) Г
        вживається на місці h  а Ґ на місці g  Тож ґатунок  ґільотина  ґума  ґріґ
        але гумус  гуманізм  Гайдн  Осибливу увагу варто звертати на слова  де є

        57   Див : Словник української мови: В 4 т  / За ред  Б Грінченка  – К  1958-1959. –
           С 345-352
                                              121
   133   134   135   136   137   138   139   140   141   142   143