Page 137 - Володимир Пахомов

4) морфологічні норми
5) синтаксичні норми
6) лексичні норми
56
7) стилістичні норми

10.3 Норми вимови

Норми вимови (орфоепічні гр orthoepia – сукупність правил літера-
турної вимови) будь-якої мови тісно пов’язані з тією діалектно-територі-
альною базою на основі якої виникла літературна мова Норми правильної
вимови в український літературній мові склалися на базі середньонаддніп-
рянських говірок Звичайно, вплив мали і інші говори але цей вплив був
значно меншим ніж у галузі наприклад лексики чи морфології Адже ор-
фоепія невіддільна від фонетичних особливостей мови а фонетика є тією
мовною системою яка чинить більший ніж інший опір останнім впливам
Тому з одного боку вплив діалектів та інших мов на фонетику літе-
ратурної мови мінімальний а з другого боку орфоепічні норми найважче
засвоюються представниками говорів більшою чи меншою мірою відда-
лених від тих що лягли в основу літературної мови
Однією з характерних рис української літературної мови є її милоз-
вучність (евфонічність – з грец – милозвучність) Проте евфонічність
української мови не є її постійною й неодмінною якістю Вона як і кожна
мова потребує певної фонетичної організації висловлювання свідомого
прагнення уникати незграбності в поєднанні звуків під час мовлення
Важливим засобом досягнення милозвучності в українській літературній
мові є позиційне чергування голосних та приголосних У-В І-Й фонетич-
ні варіанти повнозначних та службових слів типу імла-мла іржа-ржа
з-зі-із над-наді та інші Недотримання правил чергування призводить до
виникнення чужих українській мові немилозвучних звукосполучень
Особливість української орфоепії – чітка без редукції вимова голос-
них звуків (крім ненаголошених Е і И котрі наближаються один до одно-
го а також ненаголошеного О перед складом з У) як у ненаголошених по-
зиціях що зумовлено слабкістю головного наголосу в слові а в зв’язку з
цим розвиненою системою подібних наголосів
Українській літературній мові чуже акання невластиве воно й біль-
шості українських говорів наприклад у словах дорогого болото молоко
якість звука О в усіх складах однакова під наголосом він тільки довший
від ненаголошених Таким чином вимовляти А на місці ненаголошеного
О, що його нерідко чути по радіо й телебаченню (патріатичний вчинак
закардон моладь), не можна.
Невід’ємною рисою української орфоепії що теж сприяє її милозвуч-
ності є відсутність редукції за глухістю дзвінких приголосних які вимов-

56
Головин Б.Н. Основы культуры речи. – М., 1980. – С.48-49.
120