Page 83 - 58
P. 83

Слань лишайників різноманітна за формою, розмірами, будовою,
            забарвленням.  Колір  слані  зумовлений  наявністю  пігментів  у
            оболонках  гіф  і  плодових  тілах  лишайників.  Розрізняють  п'ять  груп
            пігментів:  зелені,  сині,  фіолетові,  червоні  і  коричневі.  Пігменти

            утворюються  тільки  на  світлі.  Чим  більше  світла  в  місці  зростання
            лишайників, тим яскравіше вони мають забарвлення.
                  За морфологічними ознаками лишайники поділяються на коркові,

            листуваті і кущисті.
                  У  коркових  або  накипних,  лишайників  слань  має  вигляд
            забарвленої  кірочки  або  нальоту,  що  приростає  дуже  щільно  до
            субстрату. Ростуть накипні лишайники на поверхні грунтів, гірських

            порід, корі дерев і кущів, оголеній деревині, що гниє.
                  Листуваті  лишайники  мають  форму  пластинок  різного
            забарвлення, розташованих горизонтально на субстраті. Характерною

            особливістю  листуватих  лишайників  є  неоднакове  забарвлення  і
            будова  верхньої  і  нижньої  поверхні  слані.  У  більшості  з  них  на
            нижній частині слані утворюються органи кріплення до субстрату –

            ризоїди,  які  складаються  із  зібраних  у  пучки  гіф.  Ростуть  вони  на
            поверхні грунту, серед мохів.
                  У     кущистих          лишайників          слань       стеблоподібної           форми,

            прикріплюється  до  субстрату  невеликими  ділянками  нижньої
            частини, а верхня частина розгалужена і піднята над поверхнею або
            звисає з дерев подібно до косматих грив – "бородаті лишайники". За
            рівнем організації кущисті лишайники – вищий етап розвитку слані.

                  Розмножуються  лишайники  в  основному  вегетативно  –
            частинами слані, які не є спеціалізованими "органами" вегетативного
            розмноження.  Крім  того,  розмноження  проходить  ізидіями

            (виростами  слані),  а  також  соредіями  (невеличкими  утворами,  які
            складаються з клітин водоростей, обплетених гіфами грибів). Соредії
            та  ізидії  –  особливі  "органи"  розмноження  лишайників  як
            комплексних  організмів.  Соредії  утворюються  всередині  слані  в

            гонідіальному  шарі  листуватих  та  кущистих  лишайників.  Ізидії  –
            вирости верхньої кірочки слані.
                  Живлення  лишайників  здійснюється  за  рахунок  процесу

            фотосинтезу у клітинах водоростей. Синтезовані при цьому органічні
            речовини  використовуються  грибом.  Дихання,  поглинання  води  і
            мінеральних  солей  забезпечує  грибний  компонент  (мікобіонт)  слані

            лишайника.  Активність  процесів  фотосинтезу,  дихання,  поглинання




                                                           81
   78   79   80   81   82   83   84   85   86   87   88