Page 87 - 58
P. 87

Загальна  характеристика.  В  життєвому  циклі  мохів,  як  і  інших
            рослин,  є  чергування  двох  фаз  –  спорофіту  і  гаметофіту.  Проте
            домінує гаметофіт, у той час, як в усіх інших вищих рослин домінує
            спорофіт.  Саме  тому  мохи  розглядають  як самостійну  бічну  гілку  в

            еволюції рослин.
                  Гаметофіт являє собою листовидний талом або рослину у вигляді
            пагона,  що  розчленований  на  стебло  і  листки.  Коренів  немає,  їх

            функцію  виконують  ризоїди  –  вирости  поверхневих  клітин  тіла.
            Статеві  органи  (антеридії  і  архегонії)  багатоклітинні.  Спорофіт
            (спорогон)  відіграє  підпорядковану  роль.  Морфологічно  він
            складається  із  стопи,  циліндричної  ніжки,  на  верхівці  якої

            розташовується куляста, еліптична або циліндрична коробочка. В ній
            утворюється  спорангій  із  спорами.  Спорогон  тісно  зв'язаний  з
            гаметофітом,  оскільки  отримує  від  нього  воду  і  поживні  речовини,

            тобто він паразитує на гаметофіті. Мохоподібні не бувають великих
            розмірів,  їхня  величина  коливається  від  5  до  15 см.  Максимальний
            розмір тіла (гаметофіту і спорофіту) – 60 см.

                  Мохоподібні  за  своєю  організацією  і  екологією  ще  близькі  до
            водоростей.  Як  і  водорості,  вони  не  мають  судин  і  коренів.  Деякі
            примітивні  представники  мають  вегетативне  тіло  у  вигляді

            дихотомічно розгалуженого талому, подібного до талому водоростей.
            Запліднення  пов'язане  з  водою.  Серед  мохоподібних  немає
            здерев'янілих форм.
                  Мохоподібні  розповсюджені  на  усіх  континентах  світу,  але

            нерівномірно.  У  тропічних  країнах  –  переважно  в  горах.  Незначна
            кількість  видів  росте  в  посушливих  місцях,  наприклад,  в  степах.
            Деякі види ведуть епіфітний спосіб життя на корі дерев або водний.

            Основна  ж  маса  видів  зосереджена  у  вологих  місцях  північної
            півкулі,  в  районах  з  помірним  і  холодним  кліматом.  У  складі
            рослинного  покриву,  особливо  тундр,  боліт,  лісів,  їм  належить
            помітна роль. До мохоподібних відноситься близько 25 тис. видів.

                  Зелені  мохи.  Це  мешканці  сирих,  вологих  територій;  особливо
            багато  їх  у  тінистих  хвойних  лісах,  лісотундрі  і  тундрі.  Вони  не
            тільки  утворюють  суцільні  килими  на  грунті,  а  вкривають  каміння,

            стовбури дерев. Вони також зустрічаються в степах на сухих місцях,
            а багато з них здатні витримувати тривале висихання.
                  Будова і розмноження зозулиного льону. Зозулин льон – один з

            найпоширеніших  представників  зелених  мохів,  буває  від  15-20  до
            40 см  у  висоту,  утворює  у  лісах  густі  зарості.  Стебло  гаметофіту


                                                           85
   82   83   84   85   86   87   88   89   90   91   92