Page 87 - 58
P. 87
Загальна характеристика. В життєвому циклі мохів, як і інших
рослин, є чергування двох фаз – спорофіту і гаметофіту. Проте
домінує гаметофіт, у той час, як в усіх інших вищих рослин домінує
спорофіт. Саме тому мохи розглядають як самостійну бічну гілку в
еволюції рослин.
Гаметофіт являє собою листовидний талом або рослину у вигляді
пагона, що розчленований на стебло і листки. Коренів немає, їх
функцію виконують ризоїди – вирости поверхневих клітин тіла.
Статеві органи (антеридії і архегонії) багатоклітинні. Спорофіт
(спорогон) відіграє підпорядковану роль. Морфологічно він
складається із стопи, циліндричної ніжки, на верхівці якої
розташовується куляста, еліптична або циліндрична коробочка. В ній
утворюється спорангій із спорами. Спорогон тісно зв'язаний з
гаметофітом, оскільки отримує від нього воду і поживні речовини,
тобто він паразитує на гаметофіті. Мохоподібні не бувають великих
розмірів, їхня величина коливається від 5 до 15 см. Максимальний
розмір тіла (гаметофіту і спорофіту) – 60 см.
Мохоподібні за своєю організацією і екологією ще близькі до
водоростей. Як і водорості, вони не мають судин і коренів. Деякі
примітивні представники мають вегетативне тіло у вигляді
дихотомічно розгалуженого талому, подібного до талому водоростей.
Запліднення пов'язане з водою. Серед мохоподібних немає
здерев'янілих форм.
Мохоподібні розповсюджені на усіх континентах світу, але
нерівномірно. У тропічних країнах – переважно в горах. Незначна
кількість видів росте в посушливих місцях, наприклад, в степах.
Деякі види ведуть епіфітний спосіб життя на корі дерев або водний.
Основна ж маса видів зосереджена у вологих місцях північної
півкулі, в районах з помірним і холодним кліматом. У складі
рослинного покриву, особливо тундр, боліт, лісів, їм належить
помітна роль. До мохоподібних відноситься близько 25 тис. видів.
Зелені мохи. Це мешканці сирих, вологих територій; особливо
багато їх у тінистих хвойних лісах, лісотундрі і тундрі. Вони не
тільки утворюють суцільні килими на грунті, а вкривають каміння,
стовбури дерев. Вони також зустрічаються в степах на сухих місцях,
а багато з них здатні витримувати тривале висихання.
Будова і розмноження зозулиного льону. Зозулин льон – один з
найпоширеніших представників зелених мохів, буває від 15-20 до
40 см у висоту, утворює у лісах густі зарості. Стебло гаметофіту
85