Page 9 - МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Інформатика як наука опирається на ряд особливостей характерних
сучасному розвитку науки і техніки в умовах так званої інформаційної кризи,
коли збільшується кількість наукових публікацій, які утруднюють первинну
орієнтацію у величезних документальних масивах і потоках. Виникає
необхідність механізувати і автоматизувати процеси видачі інформації. Ці
процеси – чисто бібліографічні, але цього не признають інформатики. Вони
твердять про нетрадиційні форми інформації.
Бібліотечна і бібліографічна справа, бібліотекознавство і
бібліографознавство спираються на готові, такі, що історично склалися
документальні форми джерел знань і займаються проблемами їх використання з
найрізноманітнішою суспільною метою.
Науково-інформаційна діяльність та інформатика розглядають тільки
інформаційно-комунікативні науки взяті в цілому. Кінцева мета – оптимізувати
всю систему наукових комунікацій і добитися відповідності її з потребами
сучасної науки. У цьому і полягає відмінність між науково-інформаційною
діяльністю і бібліографознавством.
Отже, бібліографія виникла і розвивається як засіб подолання розриву
між постійно нагромаджуваним об’ємом знань, зростаючою кількістю джерел
інформації і потребами людей у цих знаннях. У наш час у світі видаються
тисячі бібліографічних посібників різноманітної тематики і призначення, на
різних матеріальних носіях. Бібліографічні посібники, які видаються різними
центрами, виконують роль посередників між творами друку і читачами. Тому
бібліографія у цілому сприяє вихованню і освіті людей, розвитку науки, техніки
і виробництва.

І. 2 БІБЛІОГРАФІЧНА ІНФОРМАЦІЯ – ПОСЕРЕДНИК У СИСТЕМІ
ДОКУМЕНТАЛЬНИХ КОМУНІКАЦІЙ

1. Система документальних комунікацій – основне середовище
функціонування бібліографічної інформації.
2. Система “документ-споживач” як єдність протилежностей.
3. Інформаційні бар’єри у системі документальних комунікацій.

Відколи існує суспільство, стільки ж існує бажання людей обмінюватись
інформацією. Підтвердженням цього – знахідки кам’яних плит, де зафіксована
побутова інформація. Лише в глибоку давнину людина могла обійтись без
документальних джерел інформації. З часом виникнення писемності та
книгодрукування появилась потреба у фіксуванні знань, що сприяли б їх
збереженню і поширенню. Рукописна книга була надзвичайно дорога і
важкодоступна. Винайдення книгодрукування стало переломним моментом в
історії системи документальних комунікацій. Постійно відкриваються нові
можливості фіксування на різноманітних матеріальних носіях соціальної
інформації, способи і засоби її переробки, зберігання і розповсюдження.