Page 6 - МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
P. 6

1.  “бібліографія”  як  окрема  бібліографічна  праця,  бібліографічний
                       покажчик літератури;
                   2.  “бібліографія” як сукупність бібліографічних праць, виділених за певною
                       ознакою, наприклад,  бібліографія країн Азії;
                   3.  “бібліографія” як наука;
                   4.  “бібліографія” як галузь практичної (або науково-практичної) діяльності
                       з    підготовки       бібліографічних         посібників       і   бібліографічному
                       обслуговуванню споживачів інформації;
                   5.  “бібліографія” як збірне поняття, куди входять всі названі вище і будь-які
                       інші бібліографічні явища.
                       Останні два поняття переважають у сучасній бібліографічній науці.
                       Бібліографія  –  це  галузь  науково-практичної  діяльності  з  підготовки  і
               доведення  до  споживача  бібліографічної  інформації  з  метою  впливу  на
               використання творів друку в суспільстві /за ГОСТ  7.0-77/.
                       Бібліографознавство  –  наукова  дисципліна,  яка  вивчає  і  розробляє
               питання теорії, історії, методики і організації бібліографії.
                       Теорія бібліографії досліджує роль бібліографії в суспільстві, розробляє
               наукову  термінологію,  обґрунтовує  поділ  бібліографії  на  види,  накреслює
               важливі проблеми, які потребують аналізу і вивчення.
                       Значний  вклад  у  розробку  теорії  бібліографії  внесли  сучасні  вчені  –
               Баренбаум И.Є., Барсук А.И., Коршунов О.П., Мамонтов А.В., Трубніков С.А.
                       Історія бібліографії вивчає виникнення і розвиток бібліографії у цілому,
               а  також  окремих  її  видів,  історичні  зв’язки  бібліографії  з  бібліотечною,
               книготорговельною,          видавничою         справою,       процеси       формування        та
               удосконалення методів бібліографічної роботи.
                       Широко відомі праці з історії бібліографії таких авторів, як Здобнов Н.В.,

               Машкова М.В., Симон К.Р., Рейсер С.А.
                       Методика бібліографії тісно пов’язана з історією, теорією і практикою.
               Вона  вивчає  прийоми,  способи,  які  використовуються  у  процесі  підготовки
               бібліографічної інформації і її доведення до споживача.
                       Неоцінний  вклад  у  розробку  методики  бібліографії  внесли    Брискман
               М.А., Бронштейн М.П., Левин Л.А., Берков П.Н. та інші.
                       Організація бібліографії – це створення оптимальної системи центрів, які
               очолюють роботу з підготовки, виробництва і розповсюдження бібліографічної
               інформації, бібліографічного обслуговування читачів у бібліотеках всіх систем
               і відомств.
                       Предметом    бібліографознавства  є  інформаційний  зв’язок  між
               документом  і  споживачем,  закономірності  процесів  створення  і  доведення  до
               споживачів бібліографічної інформації.
                       Існує два погляди на бібліографію як суспільне явище:
                       1.  книгознавчий;
                       2.  документографічний.
                       Погляд на бібліографію як на широку книгознавчу наукову дисципліну
               історично  виник  у  працях  перших  західно-європейських  теоретиків-
               бібліографознавців  М.Деніса, Г.Грегуара, А.Г.Кам’ю, Г.Пеньо.
   1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11