Page 10 - МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Будь-який матеріальний носій, на якому зафіксована соціальна
інформація,
називається документом. Функціонування документів охоплює всі сторони
людського буття та їх відносин.
Споживач інформації – людина або колектив, що користується різними
джерелами інформації з будь-якою метою (науковою, виробничою, творчою,
навчальною).
Документальні комунікації – процеси або способи поширення
/передачі/ інформації в суспільстві, що здійснюються за допомогою документів
(на відміну від усного спілкування між людьми).
Система документальних комунікацій (система “документ – споживач
інформації) – це система функціонування документів у суспільстві. Ця система
забезпечує створення, аналітико-синтетичну обробку, зберігання,
розповсюдження і використання документів як носіїв соціальної інформації.
Інакше кажучи, система документальних комунікацій являє собою сукупність
всіх документів, всіх споживачів документально зафіксованої інформації і всіх
відносин між ними, обумовленими як внутрішніми властивостями системи, так
і зовнішнім середовищем (умовами) її суспільного функціонування. У систему
документальних комунікацій як метасистему входить цілий ряд спеціальних
інститутів, редакційно-видавнича справа, книжкова торгівля, бібліотечна
справа, архівна справа, науково-інформаційна діяльність і бібліографічна
діяльність.
Книжкова справа, або система “книга – читач” – це найбільш поширена
і найважливіша форма існування системи документальних комунікацій.
Кількість книг, журналів, газет та інших документальних джерел інформації у
світі невпинно зростає. До 1500 року в світі було видано 30 800 назв, у ХVІ ст.

– 285 800, у ХVІІ ст. – 972 000, у ХVІІІ ст. – 1 637 200, у XІХ ст. – 6 100 500.
На сьогодні нараховують приблизно 100 млн. назв документів. З цього видно,
що сучасній людині важко самій відшукати необхідну інформацію. Їй
необхідна кваліфікована допомога, яка б забезпечувала знаходження і точний
вибір необхідних джерел інформації. Отже, виникає потреба у спеціальних
посередниках між документами і споживачами, які б сприяли раціональному і
ефективному використанню нагромаджених суспільством гігантських
документальних ресурсів. До їх числа належить бібліографія.
Бібліографія – це опис людської діяльності, яка виконує функцію
посередника між документами і споживачами. Читання – це безконечний
процес реалізації і розширеного відтворення відповідності між документами і
споживачами.
Будь-яка інформація має здатність розповсюджуватись, тому виникає
потреба створювати такі соціальні інститути, які б акумулювали цю
інформацію. Прикладом є бібліотеки, різноманітні бази даних. Бібліотеки
змінили свої функції як книгосховища і зараз ми маємо приклад різновидностей
бібліотек як медіатека, віртуальна бібліотека.
У міру зростання числа та різноманітності документів, з одного боку, і
споживачів інформації з іншого, в міру того як соціальна значимість