Page 61 - 5289

відбуваються збої постачання, що може спричинити виникнення
кризи постачання.
Наступним кроком у вивченні теми є виокремлення основних
симптомів фінансової кризи. Вона характеризується зменшенням
рівня прибутковості та рентабельності; скороченням частки
грошової маси в обігових коштах; зменшенням платоспроможності
та поточної ліквідності підприємства; збільшенням собівартості
готової продукції; збільшенням запасів готової продукції на складах;
зменшенням швидкості обороту капіталу та ін.
Як правило, фінансову кризу на підприємстві характеризують
трьома параметрами: джерелами (факторами) виникнення; видом
кризи; стадією її розвитку [10]. Ідентифікація цих ознак дає змогу
правильно діагностувати фінансову неспроможність підприємства
та добирати найефективніший каталог заходів щодо фінансового
оздоровлення. Так, головними екзогенними факторами фінансової
кризи на підприємстві можуть бути спад кон’юнктури в економіці в
цілому; зменшення купівельної спроможності населення; значний
рівень інфляції; нестабільність господарського та податкового
законодавства; нестабільність фінансового та валютного ринків;
посилення конкуренції в галузі; криза окремої галузі; сезонні
коливання; посилення монополізму на ринку; дискримінація
підприємства органами влади та управління; політична
нестабільність у країні місцезнаходження підприємства або у
країнах підприємств — постачальників сировини (споживачів
продукції); конфлікти між засновниками (власниками). Вплив
зовнішніх факторів кризи має здебільшого стратегічний характер.
Вони зумовлюють фінансову кризу на підприємстві, якщо
менеджмент неправильно або несвоєчасно реагує на них, тобто
якщо відсутня або недосконало функціонує система раннього
попередження та реагування, одним із завдань якої є прогнозування
банкрутства.
Можна також виокремити чимало ендогенних факторів фінансової
кризи: низька якість фінансового менеджменту; недоліки в
організаційній структурі; низький рівень кваліфікації персоналу;
недоліки у виробничій сфері; прорахунки в галузі постачання;
низький рівень маркетингу та втрата ринків збуту продукції;
прорахунки в інвестиційній та кредитній політиці; брак інновацій та
раціоналізаторства; дефіцити у фінансуванні; відсутність або

59