Page 32 - 5289
P. 32

Студентам  варто  запам’ятати  основні  ознаки,  за  якими  можна
                           визначити  цикл,  а  саме:  наявність  двох  складових  —  підйому  і
                           спаду;   регулярність    (наявність    сталої   траєкторії   руху);
                           самовідтворюваність;  наявність  певних  обмежувальних  чинників,
                           що  впливають  на  цикл  певної  тривалості  та  конфігурації;
                           рекурентність  (фази  послідовно  змінюють  одна  одну  і  є
                           передумовою одна одної); тривалість; часові характеристики циклу
                           взагалі і окремих фаз; наявність рушійних сил певного типу.
                              Перший  крок  до  вивчення  кризових  явищ  на  підприємстві
                           (характеристику  окремих  локальних  криз  на  підприємстві
                           розглянуто в темах 4—9) згідно з макроекономічним підходом — це
                           дослідження  кризи  як  фази  економічного  циклу.  В  основу
                           виокремлення  циклу  покладено  таку  його  фазу,  як  криза.  Аналіз
                           структури  економічних  циклів  показує,  що  існує  доволі  проста
                           картина послідовної зміни фаз циклу. У складі економічного циклу
                           середньої  тривалості  розрізняють  чотири  послідовні  фази:  криза
                           (рецесія);  застій  (депресія);  пожвавлення;  піднесення  (експансія).
                           Оцінюючи  розвиток  циклічної  парадигми  у  світовій  науці,
                           необхідно  зазначити,  що  наприкінці  ХІХ-  на  початку  ХХ  століття
                           вчені багатьох країн приділяли  увагу теорії  економічних циклів та
                           кризі як одній із фаз циклу.
                              Студентам  необхідно  звернути  увагу  на  те,  що  найчастіше
                           розглядають наведені далі цикли з-поміж кількох десятків відомих із
                           теорії:  М. Кондратьєва  (40-60  років);  С.  Кузнєца  (20-25  років);
                           К. Джаглера (7-11 років); Д. Кітчина (3-5 років); господарські (1 - 11
                           років);  «ділові  цикли»  Й. Шумпетера;  М. К. Хуберта;  Менша;
                           У. Ростоу;  Дж. Форрестера,  П. Шипкарьова.  Студенти  мають
                           звернути  увагу  на  те,  що  цикли  взаємодіють  між  собою:  більш
                           тривалі «втягують» у себе, поглинають коротші, які, у свою чергу, є
                           рушійними силами.
                              На  противагу  макроекономічному  підходу,  згідно  з  яким  криза
                           визначається як фаза економічного циклу, мікроекономічний підхід
                           виокремлює  «життєвий  цикл»  підприємства,  попиту,  технології  та
                           товару  в  їх  взаємозв’язку  та  взаємозумовленості.  Характерною
                           особливістю  будь-якої  кризи  —  загальної  економічної  чи  кризи
                           окремого  підприємства  є  те,  що  вона  завжди  тісно  пов’язана  з
                           іншими кризами, що відбуваються одночасно з нею. Адже, з одного
                           боку, загальна економічна криза тягне за собою кризи у галузі, на
















                                                           30
   27   28   29   30   31   32   33   34   35   36   37