Page 29 - 5289

Наступним кроком у вивченні теми є виокремлення підходів до
опису структури зовнішнього середовища організації. Тут потрібно
розглянути дві основні концепції: структурну (неієрархічну та
ієрархічну) та динамічну, які втілюються у відповідних моделях.
Клас неієрархічних моделей ґрунтується на ідеї про наявність
кількох пов’язаних між собою і не підпорядкованих один одному
елементів, які розташовані поза підприємством (організацією), і так
чи інакше впливають на визначення його цілей, розподіл ресурсів і
формування місця підприємства (його іміджу) на ринку. Головне тут
— твердження про існування елементів, що мають зазначений
вплив. Наголошується на сформованій під дією зовнішніх елементів
структурі цілей, розподілі владних повноважень і налагодженні
ефективної взаємодії з компонентами зовнішнього середовища. У
будь-якому разі зовнішні впливи можуть мати як позитивні, так і
негативні наслідки для підприємства.
Ієрархічна концепція середовища набула розвитку в багатьох
працях сучасних фахівців із теорії управління. Найвідомішими
авторами моделей цього типу є Буржуа, Ділл, Томпсон, фахівці з
консалтингової групи BCG, Портер та інші. Це свідчить про
домінування ієрархічного напрямку в побудовах моделей
середовища в менеджменті. Більшість об’єктів, розглядуваних у
різних моделях, і перелік факторів, які відносяться до різних
прошарків середовища, повторюються з меншою чи більшою
деталізацією.
Існує чимало класифікацій зовнішніх факторів. Так, Ф. Котлер
вважає, що зовнішнє середовище (макросередовище)
характеризується шістьма основними групами факторів:
демографічними, економічними, природними, науково-технічними,
політичними та факторами культурного середовища. В контексті
антикризового управління Іванов Г. П. [2] у доповнення до
вищезазначених груп факторів виділяє окремо такі фактори як
банкрутство боржників, підсилення міжнародної конкуренції та
технологічні «розриви».
У сучасній літературі з проблем антикризового управління до
класифікації факторів, що можуть спричинити кризу (банкрутство)
на підприємстві, домінує підхід, згідно з яким зазначені фактори
поділяють на дві групи: зовнішні (фактори, на які підприємство не
може впливати взагалі або має незначний вплив)

27