Page 22 - 5289

координація , співпраця. Студенти мають детально вивчити спільні
риси та відмінності підходів.
Окремі автори [2; 5; 6] доводять, що існування різних
конфігурацій ЖЦ підприємств, зумовлюється різним впливом
життєвих циклів продукції, технології, попиту, персоналу тощо.
Наголосимо, що вивчення конфігурації та тривалість життєвого
циклу організації — це тільки початковий етап у дослідженні
проблем управління її розвитком. Мета дослідження кожного етапу
— прийняття відповідних рішень щодо потреби та можливості
впливу на його параметри.
Управління життєвим циклом підприємства (організації) потребує
виявлення внутрішніх і зовнішніх процесів, які впливають на нього,
— так званих рушійних сил. До основних рушійних сил зазвичай
відносять усі види інновацій, механізми внутрішньої та зовнішньої
конкуренції, зміни в попиті, інвестиції, державну політику, зміни в
системі управління підприємством, зміни у витратах, зміни у
кваліфікації персоналу, зростання знань про середовище та про
інструменти впливу на нього, кризові явища різного типу тощо.
Студентам варто запам’ятати, що аналіз рушійних сил полягає в
тому, аби визначити, які чинники сприяють розвитку об’єкта та в
якому саме напрямку, а які перешкоджають його розвитку,
призводять до занепаду та ліквідації, з’ясувавши при цьому, які з
наявних чинників належать до категорії керованих або некерованих.
Концепція життєвого циклу застосована як до окремих
підприємств, так і до галузей у цілому. Підприємства та галузі
перебувають у певній взаємодії. Наприклад, якщо життєвий цикл
галузі проходить фазу зростання, окреме підприємство може ввійти
в таку галузь без підвищення рівня конкуренції, виборовши частку
ринку, причому галузеві темпи зростання не обов’язково однаково
впливатимуть на окремих суб’єктів підприємства. Скажімо, темпи
та обсяги продажу можуть зростати в усіх таких суб’єктів, а питома
вага окремих із них падатиме. «Зрілість» галузі спричинює
підвищення впливу окремих підприємств, які розгортають своє
виробництво, збільшують темпи продажу. Через це відбувається
перерозподіл ринку, решта підприємств зазнає втрат. У межах курсу
«Антикризове управління підприємством» слід звернути увагу на
проблеми галузей, що занепадають. Галузі, що занепадають, — це
такі галузі, які виробляють продукцію, що не користується попитом
та не має перспектив подальшого розвитку (тут потрібно

20