Page 14 - 5289

формування локальної виробничо-технологічної кризи. Типологія
кризових ситуацій, що призводять до виробничо-технологічної
кризи.
Методи аналізу виробничого потенціалу та технології, що
використовуються на підприємстві. Аналіз виробничого потенціалу
підприємства: аналіз стану стабільності та пропорційності
виробництва, оцінка спрямованості та гнучкості виробничого
потенціалу, аналіз стану основних фондів, аналіз витрат на
виробництво тощо. Зв’ язок виробничого та науково-технічного
потенціалів підприємства. Аналіз видів та рівня технологій, що
використовуються на підприємстві (зокрема, методи визначення
тривалості та конфігурації їх ЖЦ).
Стратегії подолання виробничо-технологічної кризи. Виробничо-
технологічна реструктуризація та диверсифікація (у різних
формах). Визначення характеру виробничо-технологічної кризи:
стратегічна чи локальна? Місце інноваційного процесу у подоланні
кризи підприємства, робота з «технологічними ризиками». Сутність
та характеристика процесу виробничо-технологічної
реструктуризації. Методи формування антикризових виробничо-
технологічних стратегій та оформлення їх у вигляді відповідних
планових документів.
Управління виробничою системою на різних стадіях розвитку
кризи. Антикризові компоненти у виробничій підсистемі підприємства,
як забезпечення керованості у подоланні (запобіганні) кризи.

ТЕМА 8. КРИЗА УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ
Сутність та місце кризи управління персоналом в організації.
Роль і місце персоналу у формуванні, ідентифікації та подоланні
кризових явищ взагалі. Місце кризи персоналу у ланцюгу кризових
явищ на підприємстві.
Симптоми, причини та механізм формування кризи управління
персоналом. Взаємозв’ язок конфліктів та системної кризи
підприємства; «людська складова» у перетворенні кризових
ситуацій у локальні кризи відповідних підсистем, а останніх — у
системну стратегічну кризу підприємства. Характеристика типових
реакцій персоналу на розвиток кризових явищ («шок», «відкат-
назад», «визнання кризи», «робота по подоланню кризи»).

12