Page 37 - 5232
P. 37
Із цієї табл. видно, що в розвинених країнах до 2020 року очікується
зниження енергоємності в 1,7 рази, а в країнах, що розвиваються, тільки в 1,46
рази. Випередження розвинених країн стосовно країн, що розвиваються, за
показником енергоємності не тільки зберігається, але ще більшою мірою
збільшується. Можливо, це обумовлюється недостатніми інвестиціями у
проведення заходів з енергозбереження у країнах, що розвиваються. Бєларусь
за даними показниками енергоємності ближче до країн, що розвиваються, ніж
до розвинених, хоча її економічний потенціал, що вимірюється в обсязі ВВП на
одиницю населення, значно вищий, ніж у багатьох країнах, що розвиваються.
Це свідчить про неефективне використання енергії й наявності великого
резерву підвищення енергоефективності в країні.
Динаміка зміни енергоємності ВВП визначається як темпами споживання
паливно-енергетичних ресурсів, так і темпом економічного розвитку економіки.
Якщо темп росту енергоспоживання випереджає темп росту ВВП, то
енергоємність зростає, а якщо співвідношення зворотне, то енергоємність
знижується.
Таким чином, для забезпечення зростання енергоефективності економіки
країни необхідно, щоб темп економічного розвитку країни, що виражається в
зростанні ВВП, випереджав би темп збільшення енергоспоживання.
Варто зазначити дві суперечливі тенденції в динаміку енергоспоживання.
З одного боку, збільшення енергооснащеності праці як важливий фактор
підвищення його продуктивності, з іншого боку, зниження енергоємності, як
результат проведеної політики в області підвищення енергоефективності.
Аналіз показує, що на даному етапі розвитку економіки тенденція зниження
енергоємності переважає над тенденцією зростання енергооснащеності.
Істотний вплив на значення енергоємності чинять кліматичні умови, які
можна охарактеризувати таким показником, як кількість градусо-діб
опалювального сезону. Цей показник визначається як добуток тривалості
опалювального періоду на середню за період різницю температур у приміщенні
й навколишньому середовищі [2]. Значення градусо-діб за цим показником у
різних країнах показані у таблиці 2.2.
Таблиця 2.2 – Значення градусо-діб опалювального періоду
Країна Значення градусо-діб
Україна 3750
Бєларусь 3900
Росія 4360
США 2316
Німеччина 2530
Франція 2450
Англія 2390
37
