Page 36 - 5232
P. 36

вимірювати  у  твердій  валюті,  наприклад  у  доларах.  Та  при  цьому  також
               виникає проблема об'єктивної грошової оцінки ВВП.
                      Одним  із  способів  оцінки  є  використання  офіційного  обмінного
               валютного курсу, що дає можливість переводити  українську гривню  у тверду
               валюту.  Однак  це  призводить  до  спостворення  оцінки  через  те,  що  даний
               валютний курс неадекватно відображає економічний потенціал країни. Обмінні
               курси  не  забезпечують  адекватного  відображення  купівельної  спроможності
               грошових  одиниць  на  національному  ринку.  Такий  курс  завищує  потенціал
               економіки  країн  з  відносно  високими  рівнями  цін  і  занижує  потенціал
               економіки країн з відносно низькими рівнями цін.
                      Найбільшого  поширення  набула  оцінка  ВВП  за  паритетом  купівельної
               спроможності.  Паритет  купівельної  спроможності  являє  собою  перевідні
               коефіцієнти,  які  елімінують  розходження  в  рівні  цін  між  країнами  при
               переведенні національних грошових одиниць.
                      В  останнє  двадцятиріччя  в  розвинених  країнах  спостерігається
               енергоефективне  економічне  зростання  (на  1  %  приросту  валового
               внутрішнього  продукту  припадає  в  середньому  тільки  0,4  %  від  приросту
               споживання  енергоносіїв).  У  результаті  енергоємність  валового  внутрішнього
               продукту в середньому в розвинених країнах зменшилася на 21-27 %.
                      Високе значення енергоємності ВВП у країнах колишнього СНД свідчить
               про  недостатньо  ефективне  використання  енергоресурсів  при  споживанні  й,
               отже,  наявності  значних  резервів  енергозбереження.  Аналіз  ретроспективної
               тенденції  розвитку  зазначених  країн  показує,  що  споживання  енергоресурсів
               має  суперечливу  тенденцію.  У  перші  роки  розвитку  енергетики  відзначалося
               неухильне  збільшення  енергоємності  й  це  характеризувалося  як  позитивний
               фактор,  тому  що  підвищення  енергооснащеності  праці  сприяло  підвищенню
               його продуктивності.
                      З іншого боку, науково-технічний прогрес був постійно спрямований на
               підвищення        ефективності        енерговикористання,          тобто      на     зниження
               енергоємності  виробництва.  Результуюча  тенденція  залежить  від  багатьох
               факторів  й  аналіз  показує,  що  в  останні  роки  тенденція  енергозбереження
               переважає  над  тенденцією  зростання  енергооснащеності.  У  цей  час  всі
               виробничі  процеси  здійснюються  на  основі  використання  енергетичних
               ресурсів,  і  головною  проблемою  при  цьому  є  вибір  раціонального  виду
               енергоресурсів і найбільш ефективних шляхів їх використання.
                      Динаміку енергоємності ВВП в індустріально розвинутих країнах
               показано у таблиці 2.1

                         Таблиця 2.1 – Динаміка енергоємності ВВП в індустріально
                                                   розвинутих країнах

                                                                          Роки
                          Країни
                                                1990         1995         2000          2010         2020
                       Промислово
                                                0,39          0,37         0,36         0,29         0,23
                        розвинені
                        Країни, що
                      розвиваються              0,82          0,8          0,71         0,66         0,56

                                                              36
   31   32   33   34   35   36   37   38   39   40   41