Page 35 - 5232

У доперебудовний період витрати на енергію на підприємствах
колишнього СРСР становили не більше 5 % від витрат виробництва більшості
галузей промисловості. Це обумовлювалося дешевизною видобутку палива і,
відповідно, низькою вартістю виробленої енергії. У цих умовах підприємства
були мало зацікавлені у вкладенні коштів в економію енергії. В даний час
видобування енергоресурсів обходиться все дорожче й дорожче й частка
енергетичної складової в собівартості промислової продукції підвищилася до
15–20 %, а на найбільш енергоємних підприємствах ще більше. В окремих
галузях промисловості (металургійна промисловість, промисловість
будівельних матеріалів, хімічна й нафтохімічна промисловість тощо.) це
значення ще більше. На підприємствах мідноплавильних та підприємствах
алюмінієвої промисловості питома вага енергетичної складової в собівартості
продукції сягає 90 %. В умовах ринкових цін промисловість стала виявляти
більшу зацікавленість до зниження витрат виробництва за рахунок економії
енергії, як основи конкурентноздатності підприємства. Завдяки цьому в
підприємств з'явилися економічні стимули до енергозбереження.
Необхідно відмітити, що витрати на економію одиниці енергії в кілька
разів менші від витрат на її виробництво. Тому енергозбереження може
розглядатися як дешеве додаткове джерело енергії.

2.3 Енергоефективність національної економіки, динаміка й основні
напрямки підвищення

Енергоємність може визначатися не тільки для окремих підприємств і
галузей промисловості, але й для всієї економіки країни. У цьому випадку для
характеристики енергоефективності використовується такий показник як
енергоємність валового внутрішнього продукту.
Показник енергоємності валового внутрішнього продукту, який
визначається відношенням сумарної витрати енергетичних ресурсів до
величини ВВП, характеризує ефективність використання енергетичних ресурсів
у країні. Показник енергоємності ВВП служить характеристикою
енергонасиченості виробництва й може визначати його ефективність. Але, з
іншого боку, нераціональна витрата енергії, що призводить до підвищення
енергоємності, спричинює зниження ефективності виробництва. Тому ці
процеси відбуваються паралельно.
У даний час другий напрямок є переважаючим і реалізація заходів щодо
економії й раціонального використання паливно-енергетичних ресурсів

дозволить підвищити ефективність як промислового виробництва, так і всієї
економіки України. Однак достовірне визначення цього показника
зіштовхується з проблемою об'єктивної оцінки значення ВВП. Якщо воно
визначається в національній валюті, то розрахований показник можливо
використати тільки для внутрішнього користування, наприклад, для аналізу
динаміки його по роках. Однак при цьому необхідно річні значення ВВП
приводити до вигляду, який придатний до порівняння з урахуванням інфляції.
Для міждержавних зіставлень найважливіше, щоб можна було судити про
ефективність використання енергоресурсів у країні, тому ВВП необхідно
35