Page 32 - 5232
P. 32
буде питома витрата палива на виробництво теплової енергії. Якщо теплова
енергія виробляється в котельні з ККД 90 %, то k 2 = 142: 0,9 = 158 кг у.п./Гкал.
Енергоємність може визначатися для окремих підприємств, галузей
промисловості, для всієї промисловості й для країни в цілому. Якщо розрахунок
здійснюється для підприємства, промисловості або галузі промисловості, то як
показник П приймається обсяг випущеної продукції. Якщо ж розрахунок
ведеться для країни в цілому, то в якості П приймається валовий внутрішній
продукт.
2.2 Особливості визначення енергоємності промислових підприємств
Багато промислових підприємств характеризуються значним
асортиментом продукції, що випускається, і яка може вимірюватися в різних
натуральних одиницях вимірювання. При цьому можуть застосовуватися два
методи виміру енергоємності. Перший метод ґрунтується на розрахунку
енергоємності для кожного виду продукції. Складність такого підходу полягає
в тому, що в цьому випадку виникає необхідність поділу загальних
енергетичних витрат підприємства між всіма видами продукції, що не завжди
може бути здійснене достатньо достовірно.
Другий підхід ґрунтується на приведенні всіх видів і типорозмірів
продукції до однієї й тієї ж одиниці вимірювання. Такий підхід особливо
складний тоді, коли в якості такої одиниці вимірювання вибирається грошова.
Таким чином, енергоємність визначається як відношення обсягу
витраченої енергії до обсягу виробленої продукції й може розраховуватися за
кожним видом енергоносіїв і кожним видом продукції, яка виражена в
натуральних одиницях, і в цілому за всією їх сукупністю. Для підприємств, що
мають виробництво із широким асортиментом, застосовується система умовних
і приведених одиниць, що забезпечують приведення різних видів продукції до
однакової одиниці вимірювання. Розглянемо це на конкретних прикладах.
Приклад умовних одиниць:
Виробництво різних типів верстатів характеризується витратою різної
кількості енергії: верстат № 1 - 200 кВт·год, верстат № 3 – 500 кВт·год, верстат
№ 7 – 900 кВт·год. Як умовну одиницу можна прийняти будь-який верстат або
навіть умовний верстат.
Для даного прикладу приймаємо за умовну одиницю верстат № 1 з
питомою витратою b п = 200 кВт·год/у.о.
Всі інші верстати переводимо в умовні одиниці виходячи з їх
енергоємності. Тоді одержуємо: верстат № 3 - 500 : 200 = 2,5 у.о., верстат № 7 –
900 : 200 = 4,5 у.о.
Припустимо, що на підприємстві виготовлено верстатів: № 1 - 10 шт, № 3
- 5 шт, № 7 - 15 шт.
Переводимо всі ці верстати в умовні одиниці: В = 10·1 + 5 · 2,5 + 15 · 4,5 =
90 у.о.
Тоді споживання електроенергії на виробництво всіх виготовлених
верстатів дорівнює Е = b п · У = 200 · 90 = 18 000 кВт·год.
32