Page 38 - 5232

З таблиці 2.2 робимо висновок, що кліматичні умови в Україні важчі, ніж
у західних країнах, і це незалежно від енергоефективності в промисловості
впливає на підвищення енергоємності ВВП. Без урахування цієї обставини
висновки, які зроблені на основі порівняння енергоємності в різних країнах,
можуть виявитися невірними. Рівність цих показників у двох країнах
необов'язково відображає рівень розвитку економік цих країн. Наприклад,
країни Латинської Америки мають низьке значення енергоємності, але й низьке
значення ВВП на душу населення. Це можна пояснити м'яким кліматом цього
регіону, що виключає використання великої кількості енергії на опалення.
Більш ніж удвічі вище значення енергоємності в Бєларусі порівняно із
західними країнами також значною мірою обумовлюється важчими
кліматичними умовами. У Росії показник градусо-діб дещо вищий, ніж у
Бєларусі, тому цим частково обумовлюється вище значення енергоємності в
Росії, ніж у Бєларусі. У той же час із міждержавного порівняння видно, що
підвищення рівня економічного розвитку країн супроводжується зниженням
енергоємності. Можна сказати, що підвищення енергоефективності економіки є
необхідною умовою підвищення її рівня.
Стан національних економік різних країн можна охарактеризувати за
допомогою двох показників: енергоємності й енергоспоживанням на одиницю
населення. Розвинені країни мають низьку енергоємність і високий рівень
енергоспоживання на одиницю населення. Для порівняння різних країн
характерним показником є енергоспоживання на одиницю населення.
У розвинених країнах воно перевищує 6 тис. квт·год на людину (в США – 12
тис. кВт·год, в Норвегії – 28 тис. кВт·год), в Бєларусії – 3,4 тис. кВт·год, в
Україні – 6,3 тис. кВт·год.
Посилання на менш сприятливі кліматичні умови не повині чинити
заспокійливого впливу на діяльність в області підвищення енергоефективності.
Теперішня енергоємність може бути знижена не менш ніж на 30 %, що зробить
значення цього показника ближчим до його рівня в західних країнах. Резерви
підвищення енергоефективності також у тому, що промисловість України не є
занадто енергоємною, хоча наявні окремі енергоємні підприємства й галузі,
наприклад, металургійні. Промисловість України має машинобудівну
спрямованість, а в останні роки її структура переорієнтовується на
високотехнологічні неенергоємні виробництва, зокрема в галузі
бронетанкового озброєння, яке експортується. Зростання ВВП також
відбувається на базі розвитку ІТ-підприємств і сфери послуг, а це додатково
сприяє зниженню енергоємності ВВП України.

2.4 Порівняння енергооснащеності різних країн

Важливим показником, що характеризує рівень економічного розвитку
країни є показник енергооснащеності, який вимірюється відношенням кількості
споживаних енергоресурсів на людину за рік. Структура споживаних
енергоресурсів по різних країнах може відрізнятися. В одній країні, наприклад,
у Польщі переважає вугілля, в іншій, як наприклад, у Норвегії, переважають
гідроенергоресурси, і в третій країні, як у Франції, значна частка ядерного
38