Page 34 - 5232

системі теплопостачання; другий - перерахувати даний обсяг теплової енергії в
паливо виходячи з паливного еквівалента теплової енергії (0,143 г у.п./ккал).
Аналогічно з електричною енергією: або приймається за основу питома
витрата палива в енергосистемі, або паливний еквівалент електричної енергії
(0,123 кг у.п./квт·год). Який із зазначених підходів є найбільш прийнятним?
Помітимо, що показники питомої витрати палива на електричну й теплову
енергію є досить невизначеними, насамперед тому, що вони залежать від
прийнятого способу поділу витрат палива між електричною й тепловою
енергією при комбінованому способі їх виробництва.
При фізичному методі вся економія від комбінованого виробництва
припадає на електричну енергію, у результаті чого значення питомої витрати
палива на електроенергію дорівнює 145–150 г у.п./кВт·год, а на теплову
енергію - 160–170 кг у.п./Гкал.
При прийнятому в даний час з метою ціноутворення так званому
“економічному” методі, вся економія приводиться до теплової енергії, у
результаті чого значення питомої витрати палива на електроенергію в
енергосистемі дорівнює 330-335 г у.п./кВт·год, а на теплову енергію – 70–80 кг
у.п./Гкал. Крім того, питому витрату палива в енергосистемі треба враховувати
не щодо відпущеної в мережу енергії, а відносно корисно відпущеної
споживачам. Порівнюючи між собою два підприємства за енергоємністю, одне
з яких одержує електроенергію й тепло від власної когенераційної установки із
загальним ККД 90 %, а друге одержує електроенергію й тепло від
централізованого джерела з розділеною схемою енергопостачання, зробимо
висновок про те, що друге підприємство має вищий показник енергоємності,
тому що загальний ККД для розділеної схеми буде суттєво нижчим. Але цей
висновок буде не дуже коректний, тому що ми в оцінку показника
енергоємності другого підприємства включаємо витрати на виробництво енергії
за межами даного підприємства. Якщо енергія надійшла ззовні, то в показнику
енергоємності ми повинні враховувати ефективність використання цієї енергії
на підприємстві. Перетворення цієї енергії в паливну одиницю вимірювання за
показником питомої витрати палива в централізованій системі
енергопостачання за межами підприємства вплине на вимірювання
ефективності використання енергії на даному підприємстві.
Таким чином, перетворення у паливо енергії, що надходить на
підприємство ззовні, варто здійснювати на базі паливного еквівалента цієї
енергії. Однак, при збільшенні обсягу виробництва енергії на власній
енергоустановці й тим самим зниження обсягу закупленої ззовні енергії в

цьому випадку призведе до погіршення показника енергоємності підприємства,
хоча цей захід буде економічно вигідним. Варто зазначити, що енергоємність
при цьому знизиться, якщо її вимірювати за питомою витратою палива в
енергосистемі на відпущену енергію. Не можна змішувати поняття
енергоємності як фізичного показника з економічним показником, що виражає
енергетичну складову собівартості виробництва продукції. Діяльність
підприємства з підвищення ефективності його роботи варто спрямовувати в
першу чергу на зниження енергетичної складової собівартості виробництва
продукції.
34