Page 43 - 5007

r  n  2
xy
t 
2
1 r
xy
(8.2)
Висновок про суттєву відмінність розрахованого коефіцієнта парної
t  t t
кореляції від нуля роблять на основі порівняння  , n 2 , де  , n 2 -

табличне значення t-критерію на рівні значущості та при числі ступенів
вільності n - 2. Переважно приймають (α = 0,05) рівень значущості.
Для перевірки статистичної гіпотези використовують також
коефіцієнт надійності
N r  xy
 
1 r 2
xy (8.3)
значення якого порівнюють із квантилем u нормального розподілу для
рівня значущості α/2 . Для 1%-го рівня значущості має виконуватись умова
  . 2 58 , за якою роблять висновок про відмінність від нуля розрахованого
коефіцієнта парної кореляції.
Таким чином визначають суттєвість зв’язку різних факторів із
досліджуваним техніко-економічним показником. Слід, однак, зауважити,
що цей зв’язок повинен мати лінійний характер і передбачати
нормальний закон розподілу випадкових даних із статистичних виборок.
Якщо розрахований коефіцієнт парної кореляції буде близьким до нуля, то
це зовсім не означає відсутність зв’язку між вказаними факторами. Зв’язок
може носити нелінійний характер. Дальше будемо розглядати зв’язок
факторів із досліджуваними показниками з точки зору лінійної залежності
між ними. Необхідно також зазначити, що, визначаючи суттєвість зв’язку,
кореляційний аналіз не дає відповіді на запитання про напрямок цього
зв’язку. Як правило, взаємозалежність визначається за логікою
економічного чи технологічного явища, або процесу дослідження.
Для розрахунку коефіцієнта парної кореляції у Excel необхідно:
Побудувати на робочому листі Excel таблицю вхідних даних, яка
повинна містити значення показника та факторів впливу.
Активізувати вмонтовану функцію КОРРЕЛ, яка викликається із
меню
Вставка → fx Функция → Статистические.
Після виклику цієї функції (натиснення по кнопці ОК) на екрані
з’являється поле куди необхідно ввести координати кліток двох масивів
даних, для яких шукається коефіцієнт кореляції. Координати
проставляються автоматично, після виставлення курсора спочатку у
“Массив1” , а відтак виділення відповідних кліток таблиці робочого листа
із вектором-стовпцем вхідних даних. Те ж саме потрібно зробити для
“Массив2”. Щоб поле для введення координат масивів не закривало
робочого листа з таблицею вхідних даних, його можна перемістити на
вільне місце листа Excel , “зачіпляючи” стрілкою мишки.
У програмному середовищі Mathcad для розрахунку коефіцієнтів
парної кореляції використовують функцію corr(х,y). У цьому програмному
середовищі передбачені також вмонтовані функції, за допомогою яких
можна розраховувати коефіцієнти регресійних моделей.
Задача регресійного аналізу зводиться до побудови емпіричної
функціональної залежності, яка б істотно, адекватно та із достатньою

42