Page 18 - 5

феромагнітних сталей і чавунів по зміні їх магнітних характеристик, а також
контролювати товщину азотованого або загартованого шару поверхневої

обробки виробів.
До особливостей магнітного контролю відносять:

- контроль феромагнітних виробів;
- обов’язкове намагнічування або розміщення ОК чи його частини в

магнітному полі;

- можливість отримання інформації як з цілого виробу, так і з його

частини;

- можливість зняття інформації візуально та автоматизовано.

2.2 Фізичні основи магнітного контролю

2.2.1 Основні поняття і терміни при магнітному контролі

Намагніченість М – векторна фізична величина, яка характеризує стан

речовини при її намагнічуванні (дії на неї магнітного поля H ). Кількісно

вона рівна

 m
M  lim , А/м,  1.2
V  0 V

де V – об’єм речовини;

m – елементарний магнітний момент.

Магнітною індукцією В називається силова характеристика

магнітного поля (величина векторна):

B   0 H  M , Тл  2.2

-7
де  0 =4*10 Гн/м – магнітна стала;

Н – напруженість магнітного поля.

Магнітна сприйнятливість – безрозмірна величина  m , яка

характеризує здатність речовини (магнетика) намагнічуватись у магнітному

полі. Для ізотропного діелектрика: