Page 14 - 5

Магнітні методи контролю базуються на реєстрації магнітних полів
розсіяння, які виникають над дефектами, або на визначенні магнітних

властивостей контрольованих виробів.
Магнітний вид неруйнівного контролю застосовують в основному для

контролю виробів з феромагнітних матеріалів, тобто з матеріалів, які здатні
суттєво змінювати свої магнітні характеристики під дією зовнішнього

магнітного поля. Операція намагнічування ( розміщення виробу в магнітному

полі ) при цьому виді контролю є обов’язковою.

Перша група магнітних методів базується на реєстрації полів

розсіяння дефектів намагніченого об’єкту. В залежності від способу індикації

полів розсіяння розрізняють нижче охарактеризовані методи.

Магнітопорошковий метод базується на використанні феромагнітного

порошку або магнітної суспензії , якими покривається попередньо

намагнічений ОК. Феромагнітні частинки порошку або суспензії (розміром 5

– 10 мкм) під дією полів розсіяння збираються поблизу дефектів і дозволяють

виявляти дефекти по індикаторному рисунку в процесі огляду поверхні

об’єкта. Цей метод широко використовується для виявлення поверхневих і

підповерхневих (на глибині до 2 мм) дефектів у феромагнітних ОК.

Чутливість методу досить висока, виявляються тріщини довжиною і

глибиною 10 мкм з розкриттям біля 1 мкм. Недоліки методу – невисока

продуктивність контролю і труднощі при автоматизації.

В магнітографічному методі в якості індикатора полів розсіяння

використовують феромагнітну плівку, яка накладається на поверхню

намагніченого об’єкта контролю. Отриманий таким чином магнітний “запис”

“зчитують” за допомогою магнітних головок. Цей метод найчастіше

використовують для контролю якості зварних швів у трубопроводах, при

цьому вдається виявити непровари глибиною більше 10% товщини зварного

шва. Продуктивність контролю вища, ніж при магнітопорошковому методі,

слабше проявляється вплив полів розсіяння від структурних неоднорідностей

і різних геометричних переходів.