Page 17 - 5

По способу отримання первинної інформації розрізняють такі методи
магнітного контролю: магнітопорошковий, магнітографічниий,

ферозондовий, індукційний, пондеромоторний, із застосуванням
перетворювачів Холла і Гауса (рис. 2.1).

Для виявлення дефектів типу порушення суцільності металу у
феромагнітних виробах застосовують всі магнітні методи, вказані на рис. 2.1.

Магнітопорошковий метод є одним з найпоширеніших методів

виявлення дефектів типу порушення суцільності металу. Метод

характеризується такими перевагами: висока чутливість, простота контролю,

можливість перевірки різних по формі і розмірах деталей на одному і тому ж

дефектоскопі, можливість контролю деталей, які знаходяться в конструкції

виробу, порівняно висока продуктивність контролю. Водночас практична

реалізація цього методу у переважній більшості випадків передбачає

обов’язкову участь людини у проведенні технологічних операцій контролю.

Методи магнітопорошковий, магнітографічний і пондеромоторний є

контактними, тобто такими, що потребують безпосереднього контакту з ОК і

цим зумовлюють можливість проведення контролю тільки нерухомих

виробів. Інші методи забезпечують отримання первинної інформації у

вигляді електричних сигналів, чим забезпечується можливість автоматизації

процесу контролю.

Методи на базі перетворювачів Холла і Гауса застосовуються

переважно для вимірювання параметрів магнітного поля і практично набули

найбільшого поширення при контролі товщини немагнітних покрить на

магнітній основі або товщини стінок виробів із магнітних і немагнітних

матеріалів.

Крім виявлення дефектів типу несуцільності матеріалів, магнітні

методи дозволяють вирішувати задачі дослідження структури, визначати

якість термообробки деталей, наявність і кількість залишкового аустеніту,

магнітну анізотропію, контролювати процес розпаду твердого розчину і

дисперсійного тверднення, визначати механічні характеристики